ЕРС елементу 6 В. При зовнішньому опорі 1,1 Ом струм в колі 3 А. Визначити падіння напруги всередині елементу і його опір. (В: 2,7 В; 0,9 Ом)

При разомкнутом ключе сопротивление цепи Rобщ =R1 + R2+ R3 + r = 2+4+2+1 = 9 Ом

Ток в цепи I =Е/ Rобщ = 45/9 = 5 А

U1= R1* I = 2*5 = 10 B

U2= R2* I = 4*5 = 20 B

U3= R3* I = 2*5 = 10 B

U4 = 0 B

++++++++++++++++++++++++++++++++++++

При замкнутом ключе имеем цепь состоящую из  последовательно соединенных r + R3 и параллельно соединенных (R1+R2) и R4

Находим сопротивление параллельно соединенных

Rпрл=(R1+R2)*R4/R1+R2+R3 = (2+4)*3/ 2+4+3 = 18/9 = 2 Ом

Общий ток I= E/ (r+R1+ Rпрл) = 45/(1+2+2)= 9 A

U3 = R3*I =2*9 =18 B

Ur = R3*I =1*9 =9 B

Напряжение на последовательном участке цепи

Ur  + U3 =18+9 =27 В

Напряжение на параллельном участке цепи

Е –( Ur  + U3) = 45- 27 = 18 В

U4 = 18 В

Ток на участке  R1+R2 равен  U4/( R1+R2)= 18/2+4 =3А

U1= R1* I = 2*3 = 6 B

U2= R2* I = 4*3 = 12 B

Объяснение:

Атоми і молекули
Атомом (Від грец. Atomos - неподільний) називають частина речовини мікроскопічних розмірів і маси, найдрібнішу частку хімічного елемента, що зберігає його властивості. Атоми складаються з елементарних часток і мають складну внутрішню структуру, представляючи собою цілісну ядерно-електронну систему. В центрі атома знаходиться позитивно заряджене ядро, в якому зосереджена майже вся маса атома; навколо рухаються електрони, що утворюють електронні оболонки, розміри яких (~ 10 -8 см) визначають розміри атома. Ядро атома складається з протонів і нейтронів. Число електронів в атомі дорівнює числу протонів у ядрі (заряд всіх електронів атома дорівнює заряду ядра), число протонів одно порядковому номеру елемента в періодичній системі. Атоми можуть приєднувати або віддавати електрони, стаючи негативно або позитивно зарядженими іонами. Хімічні властивості атомів визначаються в основному числом електронів у зовнішній оболонці; з'єднуючись хімічно, атоми утворюють молекули.

Моле́кула (новолат. molecula, зменшувально від лат. moles — маса) — здатна до самостійного існування, електрично нейтральна частинка речовини, що має її основні хімічні властивості, які визначаються її складом та будовою. Молекули бувають гомонуклеарні, тобто такі, що складаються з атомів одного виду, наприклад, кисень (O2); або гетеронуклеарні, тобто такі, що складаються з різних атомів наприклад, вода (H2O).

Молекули є типовою складовою біологічних об'єктів, рідин і газів і молекулярних кристалів, проте багато твердих речовин не мають молекулярної структури, хоча і мають міжатомні зв'язки. У металах, солях, та мінералах, структурними елементами кристалічної ґратки яких є атоми або іони, виділити окремі молекули неможливо, бо вся речовина, фактично, є однією великою молекулою. Те ж саме можна сказати про пласкі кристали, на кшталт графену. Такі об'єкти називаються макротілами.

При великих температурах молекули розпадаються на атоми — цей процес називається термолізом. Найміцніші молекули, такі як вода, азот або чадний газ, можуть витримувати температури в кілька тисяч кельвінів, тому можуть існувати навіть на поверхніСонця[1].