До іть виконати хоч одне чи кілька завдань

Пусть н=540м. p(низ) =100641п а. давление столба воздуха можно вычислить так же, как и столба жидкости: p=pgh. p - плотность воздуха, 1.29кг/м^3. внизу у нас давление обусловлено столбом воздуха высоты h (грубо говоря, толщина атмосферы) , а на верхушке башни высота столба h-н. таким образом, разница давлений будет p(низ) -p(верх) = pgн. таким образом, давление на верхушке башни равно p(низ) -pgн = 100641 - 1.29*9.8*540 = 93814.3 па. можно решить иначе. в школьном курсе есть такой факт: при подъеме на высоту 10 м, давление уменьшается на 1мм рт. ст. 1 мм рт. ст. = 133.3 па. таким образом p(верх) = р (низ) - (540/10)*133.3 =93442.8 па. различие в ответах объясняется неточностью утверждения "при подъеме на высоту 10 м, давление уменьшается на 1мм рт. ст. ", а также сильной зависимостью плотности воздуха от температуры. кстати, решение верно только в том случае, если принять плотность воздуха постоянной на всей высоте, что справедливо для таких малых высот.

Отримані формули дозволяють обчислити середню квадратичну швидкість руху молекул. Середню квадратичну швидкість обчислюють:  

Так, за цією формулу середня квадратична швидкість, наприклад, молекул азоту для t = 0 °С, становить 500 м/с, а молекул водню – 1800 м/с. Вперше такі розрахунки були виконані у другій половині XIX ст. і результат виявися настільки неочікуваним, що багато фізиків висловили сумнів щодо правильності молекулярно-кінетичної теорії. Адже відомо, що пахощі поширюються досить повільно – потрібні десятки секунд, щоб запах парфумів, розлитих в одному кутку кімнати, досяг іншого кутка. Наразі це легко пояснити великою кількістю зіткнень між молекулами. Експериментально швидкість теплового руху атомів вперше у 1920 році визначив німецький вчений-фізик О. Штерн (1888–1969).

Объяснение:можно пять звёзд и бо