Можно коронку
Объяснение:
q = 72 Кл;
N=4,49*10^{20}N=4,49∗10
20
шт.
Объяснение:
Сила тока определяется как электрический заряд через сечение проводника за единицу времени:
I = q/t,
где I – сила тока, А;
q – заряд, Кл;
t – время, с.
Отсюда заряд через сечение проводника
q = I*t = 0,4*180 = 72 Кл.
Заряд электрона называют элементарным электрическим зарядом, — это константа. Заряд электрона приблизительно равен:
e_0=-1,6*10^{-19}e
0
=−1,6∗10
−19
Кл.
Отсюда количество электронов через сечение проводника
N=|\frac{q}{e_0}|=|\frac{72}{-1,6*10^{-19}} |=4,49*10^{20}N=∣
e
0
q
∣=∣
−1,6∗10
−19
72
∣=4,49∗10
20
шт.
Верхньоволзькі озера розташовані в Тверській області на північний захід від Селігеру довгим ланцюгом, витягнутим спочатку в меридіональному, а потім в широтному напрямку.
Через всю систему озер протікає Волга. У своїй середній частині система озер віддалена від Селігеру приблизно на 40 км, а на початку і в кінці наближається до нього на відстань до 10 км. Колись, ймовірно, та і інша водні системи становили єдине ціле[1].
Верхньоволзькі озера, як і озеро Селігер, мають безліч невеликих озер-супутників, що лежать вище за течією Волги і з'єднаних з ними річками або струмками. До них належать озера Малий і Великий Верхіти у витоку Волги, озера Стергут, Святе, Кленове, Лапіно, Хвошня, Істошня в околицях Стержу, озера Березуг, Вітбіно, Лопастиці, Осечно, Слаутіно на західному березі Вселуга. Деякі з них, наприклад озеро Вітбіно, розташовані у вузьких западинах і досягають значної глибини.
Примітки
