1850 Дж / (кг*К)
Объяснение:
1)
Для гелия:
ν₁ = m₁ / M₁
Отсюда
m₁ = ν₁*M₁ = 2*4*10⁻³ = 8*10⁻³ кг
Для кислорода:
ν₂ = m₂ / M₂
Отсюда
m₂ = ν₂*M₂ = 3*16*10⁻³ = 48*10⁻³ кг
Суммарная масса смеси:
m = m₁ + m₂ = (8+48)*10⁻³ = 56*10⁻³ кг
2)
Находим массовые доли газов:
ω₁ = m₁ / m = 8*10⁻³ / 56*10⁻³ ≈ 0,14
ω₂ = m₂ / m = 48*10⁻³ / 56*10⁻³ ≈ 0,86
3)
Удельная теплоемкость гелия (число степеней свободы двухатомного газа i = 3)
cp₁ = ((i+2)/2)*R/M = ((3+2)/2)*8,31 / 4*10⁻³ ≈ 5 200 Дж / (кг*К)
Для кислорода:
cp₂ = ((i+2)/2)*R/M = ((3+2)/2)*8,31 / 16*10⁻³ ≈ 1 300 Дж / (кг*К)
4)
Для смеси:
cp = cp₁*ω₁ + cp₂*ω₂ = 5200*0,14 + 1300*0,86 ≈ 1 850 Дж/(кг*К)
Відповідь:
Потенціал точки 2- 90мВ, а 3-20мВ
Пояснення:
Будемо використовувати правила Кірхгофа.
1)алгебраїчна сума сил струмів, вхідних у вузол електричного кола, рівна алгебраїчній сумі вихідних з вузла значень сил струмів
2) Для будь-якого замкнутого контуру проводів сума електрорушійних сил дорівнює сумі добутків сил струму на кожній ділянці контуру на опір ділянки, враховуючи внутрішній опір джерел струму.
Нехай 1 Ом=R
Нехай через резистор опором 2R йде струм I, тоді через резистор 3R йде струм 50мА-І, тоді через резистор опором R йде струм І+30 мА.
Тоді звернемо увагу на підключення до точок 1 та 2
3R(50мА-І)=2RI+R(І+30 мА)=U2-U1
150 мА-3І=2І+І+30мА
6І=120мА
І=20мА
Тоді напруга це і є різниця потенціалів точок 1 і 2, але оскільки потенціал точки 1 0, то це і є потенціал точки 2.
U2=3*1 Ом*30мА=90мВ
Різниця потенціалів 2 і 3 це R*70мА=U2-U3
U3=20мА*R=20мВ
