Відповідь:
За умови занурювання бруску з чавуну у склянку, що до країв заповнена водою, з неї прольється більше води ніж ха умови занурювання бруску з міді.
Пояснення:
Густина міді дорівнює 8,96 г/см^3.
Густина чавуну залежно від марки дорівнює від 7,0 г/см^3 до 7,8 г/см^3, візьмемо середнє значення у 7,4 г/см^3.
Густина чавуну меньша за густину міді, таким чином за умови рівної маси брусків, брусок з чавуну буде мати більший об'єм ніж брусок з міді.
Перевірка:
Припустимо, що обидва бруски мають масу у 10 грамів, у такому випадку брусок з чавуну буде мати об'єм:
10г / 7,4г/см^3 = 1,35 см^3,
а брусок з міді буде мати об'єм:
10г / 8,96г/см^3 = 1,13 см^3.
З розрахунків видно, що брусок з чавуну має більший об'єм ніж брусок з міді.
Що й потрібно було довести.
За умови занурювання бруску з чавуну у склянку, що до країв заповнена водою, з неї прольється більше води ніж ха умови занурювання бруску з міді.
Дано:
m=50 кг.
S=20 м.
t=10 с.
Fтр=?
n=?
Согласно второму закону Ньютона:
Fтр=m*a;
Где Fтр=n*m*g;
\begin{gathered} < var > n*m*g=m*a;\\ n*g=a;\\ < /var > \end{gathered}
<var>n∗m∗g=m∗a;
n∗g=a;
</var>
(1)
Теперь запишем формулу пути:
\begin{gathered} < var > S=V0*t+\frac{a*t^2}{2};\\ < /var > \end{gathered}
<var>S=V0∗t+
2
a∗t
2
;
</var>
Где V0=0 м/с. Получаем:
\begin{gathered} < var > S=\frac{a*t^2}{2};\\ < /var > \end{gathered}
<var>S=
2
a∗t
2
;
</var>
(2)
Подставим формулу (1) в формулу (2), получим:
\begin{gathered} < var > S=\frac{n*g*t^2}{2};\\ 2S=n*g*t^2;\\ n=\frac{2S}{g*t^2};\\ < /var > \end{gathered}
<var>S=
2
n∗g∗t
2
;
2S=n∗g∗t
2
;
n=
g∗t
2
2S
;
</var>
Считаем:
S=(2*20)/(10*10^2)=40/1000=0,04.
Мы нашли коэффициент трения. Осталось подставить данное значение в формулу Fтр=n*m*g; И задача решена. Считаем:
Fтр=0,04*50*10=20 Н.
ответ: n=0,04; Fтр=20 Н.
P.S. Сегодня я решал уже такую задачу. Пользуйтесь поиском.
