Михаил Васильевич Ломоносов (1711-1765) - данышпан ғалым-энциклопедист, ұлы ойшыл, қазіргі жаратылыстану ғылымдарының негізін қалаушылардың бірі.
Ломоносов Холмогоры маңындағы Мишаниной ауылында (Архангельск губерниясы шаруасының отбасында дүниеге келген. Соңғы уақытқа дейін Ломоносов Мишанина маңында орналасқан Денисовка (Ломоносов) ауылында дүниеге келді деп сенген. Оның туған күні 1711 жылдың 8 (19) қарашасы болып саналады (қазіргі кезде бұл датаны кейбір зерттеушілер сұрастырып жатыр). Ресейлік Солтүстіктің даму ерекшеліктері жас Ломоносовтың мүдделері мен ұмтылыстарына із қалдырды, Солтүстік Территория татарлардың қамытын және помещиктердің меншігін білмеді. Бұл өз уақытында мәдениеті жоғары аймақ, Шпицбергенге (Грум анта) және Солтүстік Мұзды мұхиттың Сібір жағалауына дейін жеткен қайсар матростардың отаны. Ломоносов әкесімен бірге Ақ теңізде және Солтүстік Мұзды мұхитта балық аулауға арналған кемелермен жүрді; Г.В. анықтаған теңіз саяхаттарына қатысу. Плеханов, оған «асыл команда» туралы хабарлады. Бірақ жағдай Ломоносовтың мінезін дамытуға қаншалықты жағымды әсер етсе де
тұтасымен Ресейдің экономикалық шарттары. Ломоносовтың жазбалары мен ашуларында көрініс тапқан Ресейдегі жаратылыстану ойларының жоғары дамуы 18-ғасырда ел экономикасының едәуір көтерілуіне, жаңа экономикалық аудандардың салыстырмалы түрде қарқынды дамуына, өңдеуші өндірістің дамуына, бұл физика, химия, геология, география және басқа жаратылыстану ғылымдары салаларындағы білімнің алға басуына ықпал етті. Патриотизм, өз халқына деген жалынды сүйіспеншілік, Ресейдің экономикалық және мәдени прогресіне жан-жақты үлес қосуға деген тұрақты ұмтылыс Ломоносовтың к қты қызметіне түрткі болды.
Ломоносов қолына түсетін басқа кітаптардың барлығын ерте оқып, жаза білді; 14 жасында «Арифметиканы» Л.Ф. Магнитский және «Славян грамматикасы» М.Смирницкий. 1730 жылы желтоқсанда ол жаяу Мәскеуге оқуға кетті. 1731 жылдың қаңтар айының ортасында Ломоносов Мәскеу Славян-Грек-Латын академиясына оқуға түсіп, ежелгі тілдерде тыңғылықты білім алды, атап айтқанда, сол кезде ғылыми еңбектер жазылған латын тілін оқыды. Ол бұл тілді өте шебер меңгергені соншалық, кейінірек ол Еуропадағы ең жақсы латыншылардың бірі ретінде танылды. Ломоносовтың академиядағы өмірі қиын болды.
1736 жылдың басында Ломоносов Академияның ең жақсы студенттерінің бірі ретінде университетке Әулие шектеулі метафизикалық дүниетанымға жіберілді. Өз уақытының көптеген ғалымдары сияқты, Вульф жан-жақты ғалым болды, ол жақсы мұғалім ретінде лайықты беделге ие болды. Ол жас Ломоносовқа үлкен ықыласпен қарады және оның керемет қабілеттерін бағалады. Өзіне қатысты пікірлерінде Қасқыр оның ғылымдарды зерттеуге деген тиянақтылығын ерекше атап өтті. Өз кезегінде Ломоносов Қасқырға үлкен құрметпен қарады; 1745 жылы Ломоносов Томик ұсынған «Қасқырлардың эксперименттік физикасын» орыс тіліне аударды.
Объяснение:
абсолютно пружний і непружний удари
ударом називається взаємодія матеріальних тіл, при котрому у відносно малій області простору за вкрай малий проміжок часу відбувається значна зміна швидкостей тіл. наприклад, молот ударяє по відковуваному виробу, який лежить на ковадлі, молоток ударяє по шапинці цвяха і т.п. слід відзначити, що взаємодія може здійснюватись за відсутності безпосереднього дотику тіл, що взаємодіють. наприклад, взаємодія комети, яка проходить поблизу сонця, змінює свою швидкість і знову віддаляється в глибини всесвіту в іншому напрямку, також є зіткненням. хоча при такій взаємодії відсутній безпосередній дотик, який має місце, наприклад, при зіткненні більярдних куль.
лінією удару називається спільна нормаль, проведена до поверхонь двох зударних (співударних) тіл у місці їх доторку при ударі. удар називається центральним, якщо в момент удару центри інерції зутичних тіл перебувають на лінії удару. прикладом такого удару може бути удар двох кульок. удар називається прямим, якщо швидкості центрів інерції зіткнюваних тіл перед ударом напрямлені паралельно лінії удару. у випадку удар називається косим.
при ударі тіла деформуються, і в місцях їх доторку виникають короткочасні, але дуже значні сили, які називаються ударними силами. для системи зударних тіл ці сили є внутрішніми (приймається, що співударні тіла або вільні, або накладені на них зв¢язки такі, що ударні реакції зв¢язків не виникають), тобто не змінюють сумарний імпульс системи. зовнішні сили, які постійно діють на систему (наприклад, сила тяжіння), зазвичай дуже малі порівняно з ударними силами. тому, хоч імпульси ударних сил за час t тривалості удару порівнянні з імпульсами зутичних тіл, сукупний імпульс усіх постійно діючих зовнішніх сил за той же проміжок часу t малий порівняно з імпульсами тіл. відповідно й робота зовнішніх сил над системою за час t мала в порівнянні з механічною енергією системи. таким чином, систему тіл у процесі їх зудару можна наближено вважати замкненою, а при розрахунку результатів удару користуватися законами збереження імпульсу, моменту імпульсу та енергії. якщо при ударі тіла деформуються як цілком пружні, то ударні сили потенціальні, і в системі виконується закон збереження механічної енергії.
удар двох тіл називається абсолютно непружним, якщо після удару обидва тіла рухаються як одне ціле. доволі близькі до абсолютно непружного удару, наприклад, такі процеси, як удар молота копра по палі, яку він забиває, влучення кулі у візок із піском, у якому куля застряє. при непружному ударі відбуваються різноманітні процеси в співударних тілах (пластична деформація, тертя та і унаслідок яких кінетична енергія системи частково або повністю перетворюється в її внутрішню енергію.
якщо два тіла з масами m1 і m2. які рухаються поступально зі v1 і v2, зазнають абсолютно непружного прямого центрального удару, то після нього вони рухаються разом поступально зі швидкістю
.
(примітка. у випадку довільного абсолютно непружного удару, що не є прямим центральним, ця формула дозволяє знайти швидкість центра інерції з¢єднаних при ударі тіл. проте в результаті такого удару може також виникнути обертання системи навколо її центра інерції, яке узгоджується з законом збереження моменту імпульсу).
зміна кінетичної енергії системи двох зутичних тіл при абсолютно непружному прямому центральному ударі
.
зокрема, якщо друге тіло до удару перебуває в стані спокою (наприклад, паля, яку забивають за копра, або покувка, що лежить на ковадлі), то відносне зменшення кінетичної енергії системи при абсолютно непружному центральному ударі
.
абсолютно непружний прямий центральний удар використовують у техніці або для зміни форми тіл (кування, штампування, клепання і т. або для переміщення тіл у середовищі з великим опором (забивання цвяхів, паль і т. у першому випадку доцільно, щоб відношення – було якнайближче до одиниці, тобто необхідно, щоб m2 ›› m1 (маса відковуваного виробу і ковадла повинна значно переважати масу молота). у другому випадку, навпаки, потрібно, щоб втрати кінетичної енергії при ударі були якомога меншими, тобто щоб m2 ‹‹ m1 (маса молотка повинна в багато разів перевищувати масу цвяха).
удар двох тіл називається абсолютно пружним, якщо при цьому ударі механічна енергія системи на змінюється, тобто тіла є абсолютно пружними.
приклад 1. абсолютно пружний прямий центральний удар двох тіл (наприклад, кульок) із масами m1 і m2, які перед ударом рухаються поступально зі швидкостями v1 і v2 вздовж осі ох, яка проходить через їх центри інерції (рис. 3.7, а). швидкості тіл після удару u1 і u2 (рис. 3.7, б) можна знайти з законів збереження імпульсу та механічної енергії:
,
,
швидкості спрямовані вздовж осі ох, а їх проекції на цю вісь дорівнюють
, .
об нерухому плоску стінку ( )
