Древнегреческий ученый Эратосфен, работавший в Александрии, первым измерил окружность земного шара, опираясь на астрономические наблюдения, и понял, как определять широту по высоте Солнца в день летнего солнцестояния. Также Эратосфен стал делить карты на квадраты параллельными линиями. К сожалению, его трехтомный труд «География» дошел до нас только в виде фрагментов и пересказов. Астроном Гиппарх, живший на столетие позже Эратосфена, научился определять широту по звездам и долготу по лунным затмениям.
1. L=0.1 м σ(води) = 0.073 Н/м σ(мило) = 0.043 Н/м m=0.0034 кг Прискорення a=F/m F= σ/L F=( σ(води)- σ(мило))/L a=( σ(води)- σ(мило))/(L·m) a=(0.073-0.043)/(0.1·0.0034) a=88 м/с² Якщо не враховувати опір води, то прискорення дуже велике 88 м/с² Рейка тікає від мильної плівки до чистої води. 2. Оскільки температура в задачі не змінюється, то спільною цих обох випадків є густина насиченої пари (маса води в 1 м³), яку позначимо через ρ0. Тоді справедливо для першого випадку з визначення відносної вологості, як відношення абсолютної вологості до густини насичеонї пари при данній температурі m1/ρ0= ρ1 м1– маса води в 1 м² приміщеня m1= ρ0·ρ1 В 50 метрах маємо води в 50 раз більше М1=V· ρ0·ρ1 коли сюди додали 60 грам, випарувавши з якоїсь посудини, то маса стала ρ0·V·ρ2 = M2 Оскільки за умовою M2-M1=60 г То ρ0·V·(ρ2- ρ1)=60 ρ0·50·(0.5- 0.4)=60 ρ0=12 г/м³ ми знайшли густину насиченої пари в приміщені, яка рівна 12 г/м³, що відповідає температурі 14°C
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
