Кому не трудно

на этом острове 7 ноября в 15 час 23 мин по московскому времени столбы не тени. остров был открыт представителями одного европейского государства (№ 1), сейчас основная площадь острова принадлежит другому европейскому государству (№ 2), а совсем небольшая его часть – третьему европейскому государству (№ 3). точка, противоположная острову, располагается в пределах акватории океана, а вот ближайшая к этой точке островная суша, входящая в довольно крупный архипелаг, была открыта представителем европейского государства № 4. сейчас на этом архипелаге – формально самостоятельное государство (№ 5), но оно ассоциировано с государством № 6, на этот раз – не европейским. тип климата на первом острове и в архипелаге – один и тот же. по происхождению острова тоже сходные, но на архипелаге первичная их основа наращивалась за счет деятельности организмов. если лететь на самолете с первого острова на архипелаг по направлению, в целом с направлением осевого вращения земли, трасса полета пройдет над одним материком и рядом крупных и мелких островов. 

назовите первый остров и упоминавшиеся в тексте 6 государств. 
объясните, почему небольшая часть первого острова принадлежит государству №3 (хотя основная его площадь — государству № 2). 
в каком типе климата расположены остров и архипелаг?
каково происхождение этих островов?  
перечислите ареалы основных типов зональных почв, над которыми пролетит самолет, перемещаясь в целом по направлению осевого вращения земли от первого острова к архипелагу (порядок не существенен). 
сколько времени понадобится самолету для перелета, если его средняя скорость – 800 км/час?  
назовите природные зоны (подзоны), в которых располагаются столицы упомянутых 6 государств.​

Майбутній розвиток України в умовах глобалізації неможливий без вирішення низки питань стосовно підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору та забезпечення продовольчої безпеки країни. Серед ключових пріоритетів окреслених вище напрямів є формування політики раціоналізації та ресурсозбереження, вихідною інформацією для розробки засад якої є визначення впливу природного чинника на продуктивність сільськогосподарського виробництва, що і є метою статті.Дослідженням проблематики раціонального використання та охорони природних ресурсів займалися О. Балацький, Д. Добряк, С. Дорогунцов, М. Зубец, Ю. Івашкевич, Л. Новаковський, П. Саблук, В. Трегобчук, А. Третяк, М. Хвесик, А. Яцик. Розробку ймовірних сценаріїв майбутніх кліматичних змін та їх впливу на довкілля й соціально-економічний стан проводили Т.Адаменко, Р. Кріст, Дж. Нельсон, Н. Стерн та ін. Проте, питання впливу природного фактору на сільгоспвиробництво у вітчизняній практиці залишається маловивченим та таким, що потребує подальших розробок.Лише за умови раціоналізації природокористування можливе забезпечення переходу на ресурсоощадне виробництво та унеможливлення глобальних ризиків техногенного й антропогенного характеру, а також виходу аграрного сектору з кризи. Ресурсозберігаюча діяльність розглядається як збалансована система організаційно-економічних, техніко-технологічних, нормативно-правових та еколого-соціальних інноваційних заходів, що спрямовані на раціональне використання природних, матеріальних, трудових, енергетичних, фінансових та комунікаційних ресурсів підприємства чи галузі з метою отримання екологічного, економічного та соціального ефекту та якісної продукції [1].Неможливо розглядати раціоналізацію використання природних ресурсів у сфері агровиробництва поодинці. Лише комплексний підхід дозволить провести аналіз всіх природних чинників та встановити їх вплив на продуктивність сільськогосподарського виробництва.Відомо, що на обсяги та собівартість майбутнього врожаю сільськогосподарських культур впливає ряд факторів, які можна розділити на три основні групи. Перша включає організаційно-технічні умови господарювання, куди відносяться площа та стан поля; забезпеченність процесу кваліфікованими кадрами та високопродуктивною технікою; наявність якісної дорожньої мережі. Друга група включає біологічні особливості сільськогосподарських культур; рівень агротехнічних заходів; якісний стан ґрунтів; склад і стан меліоративних споруд, за до яких регулюється водний режим кореневмісного шару ґрунту. До третьої групи відносять показники, що характеризують природні умови окремих об’єктів: кількість, час та характер атмосферних опадів протягом року, в цілому, та вегетаційного періоду, зокрема; температурний режим повітря та ґрунту, що впливає на строки проведення польових робіт. Такий поділ обумовлений тим, що на фактори перших двох груп можна вплинути технічними засобами, агромеліорацією, селективними шляхами (антропогенний вплив), а ось фактори третьої групи залежать від комплексу природних умов. Отже, показники, що характеризують вплив факторів першої і другої групи, можуть враховуватися для окремих регіонів із схожими природними умовами, а показники, що належать до третьої групи, слід застосовувати локально, для кожної системитизації

Восточно-Европейская равнина, или Русская равнина — одна из крупнейших равнин земного шара, вторая по величине после Амазонской низменности, расположена в восточной части Европы. Она относится к низким равнинам. На севере омывается водами Белого и Баренцева, а на юге — Чёрного, Азовского и Каспийского морей. На северо-западе ограничена Скандинавскими горами, на западе и юго-западе — горами Центральной Европы (Судеты, Карпаты и др.) , на юго-востоке — Кавказом и Крымскими горами, на востоке — Уралом и Мугоджарами. Протяженность с севера на юг — около 2750 км, с запада на восток — около 1000 км. Площадь составляет 3 млн км². Средняя высота ок. 170 м, наибольшая на Кольском полуострове в Хибинах (гора Юдычвумчорр, до 1191 м) , наименьшая на побережье Каспийского моря (26 м ниже уровня моря) .

На территории равнины полностью или частично расположены Россия, Финляндия, Эстония, Латвия, Литва, Белоруссия, Польша, Германия, Украина, Молдавия и Казахстан.