Впервые территория Центральной России начала осваиваться славянскими племенами еще в VIII веке, долгое время территория между Окой и Волгой была восточной частью Киевской Руси.
Однако, после нашествия монголо - татарского завоевателей, в XIII веке на этой территории образовался новое государственное образованием, центром которого стала Москва. Это стало первым шагом на пути к зарождению собственной государственности нашей Родины.
Со временем, население Центральной России начинает постепенное осваивание новых северо-восточных земель. Заселялись равнины Северной Двины, побережье Камы и Белого моря. В середине XVI века к русскому государству присоединились Астраханское и Казанское ханство, таким образом, к территории были присоединен бассейн Волги. (см. тему Внешнеполитические успехи России в 50-е годы XVI веке).
Именно в этот момент государство приобретает свою многонациональность: здесь проживают не только потомки славян, но и татары и башкиры. Главным препятствием для освоения новых земель для русского народа оказалась горная система Урала.
Но уже в 1581 году, русские отряды во главе с Ермаком, смогли пересечь Уральский хребет, таким образом, открыв путь народу к бескрайним широким просторам Сибири и Дальнего Востока.
Однако суровые климатические условия этих регионов не переселению людей с более благоприятной для жизнедеятельности центральной части государства.
Более активно переселенцы обосновывались в степных землях, которые располагались южнее Оки, отвоевывая территории у татарских кочевников. Активное освоение Сибири совпадает с началом развития производства и сельского хозяйства в XVIII веке.
Именно с этого периода началась массовое освоение цельных земель восточной Сибири, которое длилось на протяжении двух столетий и окончательно завершилось только в 1950 году.
Земледельцы расселялись как в Сибири, так и на территории северной части современного Казахстана, где по сегодняшний день большинство населения составляют русские.
С приходом русских поселенцев на территорию Дальнего Востока началась новая страница в истории этого края. Земли Приамурья начали осваиваться с северной части. Первое русское поселение в этом крае датируется 1639 годом. До момента появления на этих территориях русского народа, здесь проживали племена дючеров, натков, гиляков и дауров. Богатство ресурсов края, его выход к морю ускорили процесс переселения крестьян на эти земли.
В XIX веке на Дальнем Востоке начинается строительство больших городов Софийска и Хабаровска. Очень долгое время Дальний Восток был своеобразной территорией « перевоспитания» неугодных правительству людей.
Сюда часто отсылали на исправительные работы крестьянство и дворян, склонных к побегам и организации бунтов. Однако, после отбывания наказания, большинство из них не возвращалось на родные земли, а основывалось жить на берегах Амура и Охотского моря, таким образом, увеличивая демографию края.
ответ:2.Морськи́й тра́нспорт — вид водного транспорту. До морського транспорту відноситься будь-яке судно, здатне пересуватися водною поверхнею (морів, океанів і прилеглих акваторій), а також просто перебувати на плаву і виконувати при цьому певні функції, пов'язані з перевезенням, зберіганням, обробкою різних вантажів; перевезенням та обслуговуванням пасажирів.
Морським транспортом перевозиться більша частина вантажів у всьому світі. Особливо стосується наливних вантажів, таких як сира нафта, нафтопродукти, скраплений газ та продукти хімічної промисловості наливом. Друге місце за обсягом перевезень морським транспортом займають контейнери. Судна-контейнеровози витіснили з ринку універсальні судна через те, що у стандартний 20 — або 40-футовий контейнер може бути поміщений будь-який вантаж від голок до автомобілів. Притому час обробки таких суден знижено у десятки разів, завдяки уніфікації транспортної системи всього світу щодо контейнерних перевезень. Чималу роль відіграє механізація та інформаційне забезпечення транспортних процесів.
Також до спеціалізованих суден, які призначені для перевезення одного або декількох видів вантажу, можна віднести судна-автомобілевози, рефрижераторні судна, скотовози, ваговози, навалочні (балкери), ліхтеровози, буксирні тощо.
У залежності від завдань і роду вантажу, судна мають відповідними характеристиками, які відображають їх автономність, вантажопідйомність, методи навантаження-вивантаження, швидкісні дані; здатність протистояти погодним умовам, обмеження щодо району плавання, здатність проходити Панамським або Суецьким каналами (panamax і handymax), зберігати температурні і атмосферні режими вантажних трюмів.
1.склад третинного сектора господарства та його зростаючу роль у сучасному світі;
• взаємозв’язок між рівнем економічного розвитку країни і значенням сфери послуг в її господарстві;
• істотні ознаки понять «транспортний вузол», «транспортна магістраль», «обсяг перевезень», «вантажообіг», «туризм», «рекреаційні ресурси», «інфраструктура туризму», «кредит», «фінансовий центр», «офшор», «аутсорсинг»;
• особливості різних видів транспорту, найбільші транспортні вузли, міжнародні транспортні коридори та домінуючу роль транспорту в експорті послуг Україною;
• види торгівлі, показники зовнішньої торгівлі, залежність обсягів торгівлі між країнами від рівня інтеграційних процесів у світі;
• види туризму, вплив природних і суспільних чинників на їх розвиток;
• найвідоміші спеціалізовані центри освіти й науки, технополіси, заклади охорони здоров’я в світі
Объяснение:
