Объяснение:
Вся система Кордильер делится на две части — Кордильеры Северной Америки и Кордильеры Южной Америки, или Анды.
Длина — более 18 тыс. км, ширина — до 1600 км в Северной Америке и до 900 км в Южной. Кордильеры расположены на территории Канады, США, Мексики, государств Центральной Америки, Венесуэлы, Колумбии, Эквадора, Перу, Боливии, Аргентины и Чили. Почти на всём протяжении являются водоразделом между бассейнами Атлантического и Тихого океанов, а также резко выраженной климатической границей.
По высоте Кордильеры уступают только Гималаям и горным системам Центральной Азии. Наиболее высокие вершины: в Северной Америке — гора Денали (прежнее название — Мак-Кинли; 6190 м), в Южной Америке — гора Аконкагуа (6961 м[1]).
Кордильеры лежат во всех географических поясах Америки (кроме субарктического и арктического) и отличаются большим разнообразием ландшафтов и ярко выраженной высотной поясностью. Снеговая граница на Аляске — на высоте 600 метров, на Огненной Земле — 500—700 метров, в Боливии и Южном Перу поднимается до 6000—6500 метров. В северо-западной части Кордильер Северной Америки и на юго-востоке Анд ледники спускаются до уровня океана, в жарком поясе они покрывают лишь наиболее высокие вершины. Общая площадь оледенений — около 90 тыс. км² (в Кордильерах Северной Америки — 67 тыс. км², в Андах — около 20 тыс. км²).
Великий артезіанський басейн сформувався близько 130 мільйонів років тому. Європейці виявили воду, коли в 1878 році поблизу Бурка був затоплений канал. Артезіанський басейн - це низовинна область, де ґрунтові води під тиском навколишніх шарів скелі витискаються назовні.
Вода басейну Великого Артезіанського басейну утримується в декількох шарах пісковиків, закладених континентальною ерозією вищого ґрунту в тріасовий, юрський та ранньокрейдовий періоди. Пісковик, незабаром, був покритий шаром морської осадової скелі, що утворило обмежувальний шар - тим самим затримуючи воду у водоносному горизонті пісковику. Східний край басейну був піднятий, коли утворився Великий подільний хребет. Інша сторона була створена від ландшафтів Центрально-Східної низовини та Великого Західного плато на захід. Непроникні породи обмежують водоносні горизонти, внаслідок чого ґрунтові води залишаються під тиском. Оскільки пісковики проникні, вода поступово пробивається через пори між піщаними зернами, протікаючи зі швидкістю від одного до п’яти метрів на рік.
Великий артезіанський басейн став важливим інструментом для водопостачання, особливо для сільської частини материкової Австралії. Артезіанська джерельна питна вода має багато кальцію. Здорова артезіанська джерельна питна вода - одне з найкращих природних джерел кальцію у світі бутильованої води.
