Нерудні (неметалеві) корисні копалини — це гірські породи й мінерали, які використовують у різних галузях промисловості.
В Україні є унікальні родовища гірничохімічної сировини, яку використовують у хімічній промисловості. Так, родовища самородної сірки — Роздольське, Яворівське, Язівське — розташовані в Пере дкарпатському прогині. Майже 10-метровий шар залягає близько до земної поверхні. Його видобуток ведуть у кар’єрах.
Яка сполука утворюється при взаємодії сірки з водою та киснем? Який вплив на довкілля має відкрита розробка родовищ самородної сірки?
Україна багата на родовища кам’яної солі. Найбільші з них — Артемівське та Слов'янське — належать до прогину Донецької складчастої області.
Є також великі запаси мінеральних фарб (червоної фарби — сурику — у Кривому Розі; вохри — на Харківщині).
У межах фундаменту Українського щита виявлені великі родовища графіту (найбільше з них — Заваллівсьісе).
У Передкарпатті видобувають озокерит (гірський віск), який пов’язаний із близьким заляганням нафтових родовищ.
Запаси агрохімічної сировини для виробництва мінеральних добрив є значно меншими. Калійні солі видобувають у межах Пе-редкарпатського прогину (досить великі родовища — Калуське та Стебницьке). Є сировина для виробництва мінеральних добрив — фосфорних (фосфорити), але їхні запаси невеликі.
Знайдіть на карті атласу родовища гірничохімічної сировини.
Серед нерудних корисних копалин є родовища, що використовуються в різних галузях промисловості (зокрема в металургійній). Для виплавлення заліза використовують вогнетривкі матеріали (магнезит, глини, кварцити), а також флюсові вапняки (для відділення металу від шлаків).
Для виробництва будівельних матеріалів існують великі запаси корисних копалин (скляні й бетонні піски, крейда, глини; каолін і польові шпати — сировина для виробництва кераміки, кам’яні будівельні матеріали — граніти, мармури, вапняки-че-репашники тощо, сировина для виробництва цементу — мерге-лі, вапняки).
Україна славиться і своїми самоцвітами. Самоцвітами називають мінерали й гірські породи, які використовують як ювелірні (коштовні), ювелірно-декоративні й декоративні (виробне каміння).
У Житомирському Поліссі (місто Володарськ-Волинський) видобували коштовні топази й берили, виробний камінь лабрадор («павиний камінь»). На Рівненщині розробляли Клесівське родовище бурштину.
Справжнім мінералогічним музеєм називають згаслий вулкан Карадаг у Кримських горах.
В Україні відомо багато родовищ лікувальних грязей та мінеральних вод (із вмістом солей понад 1 г на літр). їхні найбільші запаси зосереджені в Карпатах, Передкарпатті, Криму.
Мінеральні лікувальні й столові води
Мінеральні води з різними властивостями використовують для лікування певних хвороб:
гідрокарбонатні кальцієві й натрієві води — дія лікування хвороб, пов’язаних зі зниженою кислотністю шлункового соку, дія покращення роботи печінки, нормалізації кров’яного тиску (найбільше їх у Закарпатті — лікувально-столові води «Поляна Квасова», «Лужанська», «Свалява» тощо); сульфідні (сірководневі) — для лікування серцево-судинної системи, хвороб кісток і шкіри (на південному заході Подільської височини — курорти Немирів, Шкло тощо);
хлоридні натрієві — для лікування хвороб, пов’язаних із підвищеною кислотністю шлункового соку, для покращення роботи кишкового тракту (курорти Миргород, Слов’янськ); кременисті — для лікування хвороб дихальних шляхів, бронхітів («Березівська», «Харківська-1», «Хмельницька»); радонові — для лікування хвороб нервової системи, шкіри, органів руху (курорт Хмільник у Вінницькій області, Полонее у Хмельницькій області);
прісні води з підвищеним вмістом органічних речовин, розташовані поблизу нафтових родовищ Передкарпаття (наприклад «Наф-гуся» — курорт Трускавець), — при лікуванні хвороб нирок.
Господарська оцінка мінерально-сировинних ресурсів, проблеми їх раціонального використання та охорониУкраїна найкраще забезпечена сировиною для чорної металургії (рудами чорних і легуючих металів, коксівним кам’яним вугіллям, вогнетривкими матеріалами, пісками для ливарних форм тощо), а також гірничохімічною та будівельною сировиною.
Проте багаті, часом унікальні родовища корисних копалин часто використовують некомплексно й нераціонально. Як правило, із родовищ видобувають тільки один корисний компонент, а решта гірських порід складається у відходи (терикони, відвали тощо).
Унаслідок розробки родовищ корисних копалин порушуються родючі землі, тому необхідною є рекультивація порушених земель — їхнє відновлення для використання в інших напрямках господарської діяльності (як орних земель, лісонасаджень, місць відпочинку населення тощо).
