1) Черное море
2) Внутреннее море бассейна Атлантического океана
3)Находится на востоке (относительно Атлантического океана). Связанное через пролив Босфор, Мраморное море, пролив Дарданеллы, Эгейское и Средиземное море
4) Между параллелями 4638′ и 4054′ с. ш.
5) Между меридианами 2721′ и 4147′ в. д.
6)Протяженность моря
С запада на восток в градусах и километрах по параллели 26 ю. ш.:
153-113=40 (длина 1 на параллели 26 приблизительно равна 100 км) ;
100 км * 40=4000 км
С севера на юг в градусах и километрах по меридиану 142 в. д.:
39-10=29;
111 км * 29 = 3219 км.
7) Омывает участки суш России, Украины, Грузии, Турции, Румынии и Болгарии
8) Связанное с отдаленными водами Атлантического океана через Босфор, Мраморное море, Дарданеллы, Эгейское и Средиземное море. Крымский полуостров врезается в Черное море с севера, а чуть восточнее узкий Керченский пролив связывает море с меньшим Азовским морем.
9) Черное море примерно овальной формы занимает большой бассейн.
10) Средняя январская температура 8 C и понижается до 2–3 C к западу. Температура весеннего воздуха приближается к 16 C и повышается до 24C летом. Минимальная температура на северо-западе -30 C во время зимних периодов холода, в то время как максимальная температура 37 C летом.
11)Максимальная глубина моря - 2210 метра.
12) Максимальная глубина более 2210 метров достигается в южно-центральном секторе моря. Средняя — 1240 м, а минимальная всего 10 м.
13) Соленость поверхностных вод в открытом море в среднем составляет от 17 до 18 ‰ на тысячу, что примерно вдвое меньше, чем в океанах. Заметное увеличение солености, до 21 ‰ на тысячу, происходит на глубинах от 50 до 150 метров, ниже которых повышение солености \ более постепенное. Самые глубокие части моря (ниже 400 метров) отличаются соленостью от 28 до 30 ‰ на тысячу. Соленость увеличивается до 38 ‰ на тысячу на Босфоре, где вторгаются воды Мраморного моря.
14) Климат Чёрного моря в основном континентальный и субтропический.
15) Морское дно разделено на шельф, континентальный склон и глубоководную впадину. Шельф занимает большую площадь в северо-западной части Черного моря, где он имеет ширину более 200 км и глубину от 0 до 160 метров. В других частях моря он имеет глубину менее 100 м и ширину от 2,2 до 15 км.
16) Флора и фауна в Черном море происходят в основном из Средиземного моря; Прикаспийские элементы преобладают в пресноводных устьях.
В море обнаружены все основные группы микроорганизмов, общая биомасса которых в полтора раза больше, чем у групп фитопланктона и зоопланктона. Крошечный фитопланктон насчитывает около 750 видов; однако по сравнению с численностью в Средиземном море зоопланктон беднее: всего 80 видов, включая медуз. Существует около 180 видов рыб, каждая пятая из которых имеет коммерческое значение. Наиболее важными из них являются хамса, килька, скумбрия и другие.
Сільське господарство (далі с/г) є однією з основних галузей народного господарства, оскільки виробництво продуктів харчування – це стратегічна умова життя та розвитку всього населення країни. Водночас воно є сировинною базою легкої та харчової промисловості. Чорноземні ґрунти і сприятливий клімат, велика густота населення, землеробські навички, які здавна склалися в с/г, і зручне економіко-географічне положення зробили рослинництво базовою галуззю с/г. Також досить важливою є галузь тваринництва, яка зараз функціонує в Україні досить ефективно. Проблему с/г досліджують багато вчених, такі як Богдан Хомяк, Наталія Степанець, Олександр Муляр, Наталія Олешко та ін.
Серед основних проблем, які торкнулися вітчизняного с/г виділяють такі:
1) техніко-технологічна база України в с/г є дуже застарілою і працює ще з Радянських часів. Вітчизняна машинобудівна промисловість, що нараховує майже півтори сотні розрізнених підприємств, не модернізована, оснащена технічно застарілим устаткуванням, технологічно відстала: зношеність технологічного устаткування досягає 70-80%, його середній вік - 30-35 років, а самі технології виробництва машин – жорсткі;
2) відбувається процес «старіння» с/г кадрів. Молоде покоління все частіше іммігрує у великі місця, де є всі умови для навчання та праці, цікавого відпочинку, через що частина кваліфікованих конструкторських, інженерно-технічних і робочих кадрів вже вважається втраченою;
3) значна частина с/г продукті не знаходить збуту внаслідок пасивності споживчої кооперації, вкрай повільного становлення с/г обслуговуючих кооперативів і кредитних спілок на селі;
4) умови використання с/г угідь не покращує ситуації. Більша частина чорноземів вже виснажені, вони втрачають свою продуктивність через недотримання правил обробки землі. Ґрунти не підтримуються добривами та іншими корисними елементами. А вміст гумусу зменшується з кожним роком;
5) через розвиненість корупції, хабарництва, нестабільність політичної та економічної ситуації в країні, недостатній розвиток фінансової системи дуржави та труднощі в роботі із вітчизняними партнерами, потік іноземних інвестицій, а особливо в с/г майже відсутній.
Оскільки с/г виробництво має переважно сезонний характер, то нормальне функціонування галузі вимагає раціонального й обґрунтованого співвідношення між власними та залученими коштами. Тому зростає необхідність пошуку зовнішніх джерел, найбільш розповсюдженим серед яких є кредити. Банківські позики допомагають розвиватися промисловості, малому підприємництву та сільському господарству але для забезпечення сталого розвитку потрібні передусім середньо- та довгострокові кредити. Короткострокове кредитування розв’язує проблему отримання відповідних ресурсів для проведення польових робіт, а довгострокове кредитування є передумовою розширення та оновлення виробничих фондів. Характерною ознакою сучасного стану кредитування с/г підприємств України є домінування короткострокових кредитів. За даними Міжнародної фінансової корпорації 77% сільськогосподарських товаровиробників використовують кредити для закупівлі паливно-мастильних матеріалів, 48% - на закупівлю засобів захисту рослин 36% - на придбання посівного матеріалу. Тільки 13% підприємств використовують кредити на технологічне оновлення виробництва а 6% - на його розширення [2].
До числа країн з найвищою питомою вагою позичкових коштів у аграрному капіталі належить Англія і Німеччина — близько 50%, Франція — понад 40%, Італія і Бельгія — більш як 30%. У країнах ЄС 40% господарств перебуває в повній залежності від залучення позикових коштів і лише 25% фермерських господарств не використовують банківські кредити.
Державна підтримка аграрного сектора — це один з пріоритетних напрямів економічної політики у багатьох країнах світу, який розглядається як необхідний інструмент аграрної політики в умовах ринку.
За обмеженості бюджетних ресурсів виникає необхідність співпраці українських сільськогосподарських підприємств з іноземними інвесторами саме у сфері інвестування модернізації основних фондів. Не менш важливим зовнішнім джерелом фінансування агроформувань є іноземні інвестиції. Але в безпосередньо в сільське господарство вкладається лише 2% від загального обсягу інвестицій в економіку України .
Отже, стратегічним пріоритетом соціального та економічного розвитку України є підвищення рівня продовольчої безпеки держави на основі нарощування виробництва продуктів харчування, поліпшення їх якості і збалансованості за поживними елементами. Всі перераховані вище проблеми розвитку АПК України повинні спонукати нашу владу до цілеспрямованих та науково обґрунтованих заходів в сфері с/г. Серед них потрібно виділити стабільну державну підтримку с/г виробників, залучення іноземних інвестицій, видача коротко- та довгострокових
http://www.rusnauka.com/15_APSN_2010/Economics/65100.doc.htm - на ссылку бро)✨
