Дніпропетровська область знаходиться в дуже вигідному географічному положенні.
Объяснение:
Так як її географічне положення багато значними запасами кам'яного та бурого вугілля і має всі можливості для успішного розвитку вугільної отраслі.Балансовие запаси вугілля, зосереджені в області становлять понад 21 млрд тонн.А ще її клімат помірно континентальний що само по собі дуже вигідно так як жити в такому кліматі одне задоволення.Так само Область володіє близько 50% загальнодержавних запасів корисних копалин. Забезпеченість мінеральними ресурсами більше ніж втричі в порівнянні з загальнодержавним рівнем. В області видобувається 100% марганцевої, 80% залізної руди, видобуваються також вугілля, уран, рідкоземельні метали, каолін та граніти, нафта і газ. За кількістю розвіданих запасів і річним обсягом видобутку Криворізький залізорудний басейн займає перше місце в Україні. Найбільший в світі Нікопольський басейн марганцевих руд. В області видобувається 40 видів мінеральної сировини. Родовища «Сергіївське» і «Балка Золота» мають схожість з аналогічними родовищами Канади, Австралії та Південної Африки. Область володіє єдиним в Україні родовищем талько-магнезитів. У надрах області зосереджені значні поклади каменю - облицювального сировини багатої кольорової гами. У краї розвідано 15 родовищ мінеральних вод, що дає можливість повністю забезпечити потреби населення в лікувальних, лікувально-столових і столових мінеральних водах. Сприятливі природно-кліматичні умови області дозволяють вести інтенсивне сільське господарство, сприяють вирощуванню усіх зернових культур і отримувати високоякісне продовольче зерно. В регіоні вирощуються всі види агрокультур, і щорічно збирається до 3 мільйонів тонн зернових. Крім того, основними напрямками рослинництва є вирощування соняшнику та цукрових буряків. За різноманітністю і значимістю природних ресурсів Дніпропетровська область є однією з найбагатших на Україні. Найбільші площі займають грунту чорноземного типу. Вони сформувалися на древніх річкових терасах, на вододілах, в основному на піщано-глинистих материнських породах під впливом луговий і степової рослинності.Загалом то що там не життя а казка думаю зрозуміло.
1 рівень
1)в
2)б
3)а
4)в
5)б
6)б
7)в
8)б
9)в
10)в
2 рівень
1)а,б,г,е
2)в
3)в,д
4)е
5)б,г,е,з
6)в,д
3 рівень
1)
а-4,5
б-3
в-2
г-1
2)
1-тектонічне
2-залишкове
3-льодовиково-тектонічне
3)
1-д
2-г
3-е
4-ж
5-а
6-є
7-в
8-б
4 рівень
На зміну чисельності населення впливають два чинники — природний приріст та міграційний приріст , або міграційне сальдо.
Природний приріст — це різниця між народженими та померлими.
Міграційне сальдо — різниця між прибулими в країну на постійне місце проживання та вибулими з країни .
Населення на Землі (і в Євразії зокрема) розміщене нерівномірно, що зумовлено рядом факторів:
Природними. Певні природні екосистеми, як то густі вологі тропічні ліси, пустелі, тундра, високогір'я, чи покривні льодовики, не сприяють розселенню людей. З розвитком технологій роль таких чинників поступово знижується.
Історичними. Хід історії людства зумовив особливості сучасного стану заселення земної суші.
Демографічними. Відмінності в демографічній ситуації впливають на тенденцію розвитку картини розміщення населення на континентах.
Соціальними. Соціально-економічні умови життя людей, їхня господарська діяльність, рівень розвитку виробництва значно впливають на характер розселення людства все більше у зв'язку з впровадженням досягнень науково-технічного прогресу.
Найбільш заселеним континентом є Азія, демографічний центр континенту розташований у районі Індостанського субконтиненту, це зони інтенсивного сільського господарства (вирощування рису), дельти Гангу з Брахмапутрою, Іраваді
Сільське населення Південно-Західної Азії зосереджене вздовж передгір'їв Леванту, Ельбурсу, у межиріччі Тигру і Євфрату. Досить висока густота населення на узбережжі Перської затоки, що пов'язано з видобутком нафти. У Східній Азії на берегах Японського моря густота населення від 300 осіб/км² (Японські острови) до 500 осіб/км² (Південна Корея)[22]. Суворі кліматичні умови завадили заселенню північних регіонів Азії, особливо Сибір і Далекий Схід Росії, середня густота населення Росії — 8,7 особи/км²[22].
Нерівномірно заселена Європа, головна смуга розселення людства на цьому континенті простягається з півночі на південь від Північної Ірландії через Англію, долину Рейну до Північної Італії (переривається в Альпах). У цій смузі зосереджено багато галузей промисловості та інтенсивне сільське господарство, сильно розвинена інфраструктура. Інша смуга проходить в широтному напрямку, від Бретані, вздовж річок Самбр і Маас через північ Франції до Німеччини (Рурська область). Саме в цьому регіоні зародилися промислові райони як явище, що призвело до підвищення природного приросту населення і притоку робочої сили. У цих двох смугах проживає близько 130 млн осіб, середня густота населення сягає 119 осіб/км²[22]. Досить висока густота населення характерна для ряду країн Центрально-Східної Європи, але розміщено воно нерівномірно, малозаселеними є гірські території і лісові масиви.
