1. Ландшафт, утворений внаслідок діяльності людини
А) природний;
б) антропогенний:
в) міський;
б) сільський.
2. В Україні найбільшою за площею є природна зона:
А) степу;
б) лісостепу;
в) мішаних лісів;
г) широколистих лісів.
3. У передгірному поясі, який піднявся до 400 – 600 метрів, ростуть мішані ліси, що складаються в основному з:
А) дуба, граба, ялинка;
б) ялиці та ялини;
в) бука і ялини.
4. Систему стеження і контролю за станом довкілля, який здійснюється з метою прогнозування подальших змін:
А) національною екологічною мережею;
б) меліорацією;
в) моніторингом.
5. Найбільший острів нашої країни є:
А) Зміїний;
б) Джарилгач;
в) Тарханкуцький;
г) Довгий
6. Згладжені вершини Карпат називають:
А) яйлами;
б) полонинами;
в) вулканами;
г) куести.
ІІ рівень
7. Дайте визначення поняття.
Сталий розвиток -
8. Виберіть з переліку природні території Карпат:
А) Мис Мартьян;
б) Синевир;
в) Карадаг;
г) Горгани;
д) Сколівські Бескиди;
е) Асканія – Нова.
9. Визначте, до яких морів належать такі географічні об’єкти: Утлюцький лиман; острів Тендерівська Коса, Джарилгацька затока, річка Кальміус, затока Сиваш, Каламітська затока
Чорне море
Азовське море

​

1. Чим відрізняється карта від плану?

Оскільки на плані не зображенні меридіани, а також паралелі, немає нерівностей земної поверхні.

2. За якими ознаками класифікують карти?

Класифікацію карт можна провести за такими основними ознаками:

а) за охопленою територією;

б) за масштабом;

в) за змістом:

г) за призначенням.

3. Як поділяють карти за масштабом? Установіть, до якої групи карт належать карти шкільного атласу.

Велико, середьо та дрібномасштабні. Середньо і дрібно.

4. Чим відрізняються тематичні карти від загальногеографічних?

Тематичні присвячені тій чи іншій темі.

5. Які умовні знаки використовують під час складання великомасштабних карт?

Болота, луги, дерева, дома, доги, струмки.

- Виберіть будь-яку карту атласу й охарактеризуйте її за:

а) територією; б) масштабом.

Объяснение:

вот

Республіка Польща – одна із найбільш динамічних економік серед постсоціалістичних країн.

Нині за розміром ВВП, обсягом промислового виробництва та величиною експорту Польща входить до першої десятки країн Європи.

Економічний розвиток Польщі після розпаду соціалiстичної системи можке слугувати прикладом успішних реформ.

Важливим чинником, що допоміг пройти складний етап реформ і досягти високих результатів, став курс на входження Польщі до Євросоюзу, що розпочався з 1994 р.

Нині Польща є шостою за розміром економікою серед країн ЄС. У ї структурі динамічно розвиваються вторинний та третинний сектори: на третинний припадає 63 % ВВП, на вторинний-

– 34 %, на первинний – 3%.

Господарство Польщі має потужну промисловість. У ХХ ст. основним ї спрямуванням була важка промисловість, переважно на ресурсах Сілезії. За останні кілька десятків років Польща осучаснила структуру промисловості, зокрема збільшила виробництво транспортних засобів, електроніки та електротехніки, споживчих товарів. Запровадження ринкових методів управління дало змогу підвищити рентабельність важких виробництв.

Основу електроенергетики становлять ТЕС, що працюють на власному вугіллі Верхньої Сілезії, нафті й газі, що надходять до Польщі трубопроводами з Росії. Головним напрямом використання відновлюваних джерел енергії є спалювання біомаси, що забезпечуе близько 6% потреб країни в електроенергії.

Польща має добре розвинену чорну металургію. Країна входить до двадцятки найбільших світових виробників сталi. Головні центри Краків, Варшава, Катовіце, Ченстохова, Стальова Воля.

Основним регіоном розвитку кольорової металургії є Нижня Сілезія.

Хімічна промисловість спеціалізується як на основній хімії, так і на нафтопереробленні та хімії oprанічного синтезу. Основна хімія виробляє добрива, сірчану кислоту, соду, використовуючи місцеву сировину. Добре розвинені виробництва нафтопродуктів, побутової хімії, лаківів, фарб, штучних волокон, пластмас, ліків та косметичних товаpів. Найбільші центри – Вроцлав, Варшава, Краків, Жешув, Гданськ.