Перший старатель, кульгавий і хворий, шкандибає і повзе до моря, борю-чись за життя, поїдаючи сиру рибу та птахів. Він рикає на диких звірів, нама-гаючись їх відлякати. Людина ця зовні вже не схожа на людину, але в душі продовжує нею залишатися. Жага до життя, тяга до неї не дають йому померти. Незабаром старатель знаходить людські кістки — це все, що залишилося від Білла, на якого напали вовки.
Спочатку змученому герою хочеться зловтішно сміятися. Але в ньому прокидається почуття жалю. Він розмірковує, що Білл, здатний кинути його в біді, обгриз би і його кістки. Але сам він вирішує не чинити так. Золото Білла, що розсипали по землі вовки, він теж не бере з собою.
Таким чином, чоловік з жорсткими рудими вусами є протилежністю пер-шого старателя, Білла. На його долю випало багато як фізичних, так і мораль-них випробувань. Він пережив страшенні муки голоду, страждання від кри-жаного холоду Аляски, зіткнувся зі зрадою товариша… Але попри все це за-лишився Людиною та в битві з суворою долею вийшов переможцем. Отже, ми можемо зробити висновок, що головному герою притаманні такі риси характеру, як хоробрість, терпіння, упертість, а головне — життєлюб-ність.
Объяснение:
