На четверти территории нашей планеты верхний слой коры — это вечная мерзлота. Огромный слой земли скован льдом и промёрз настолько, что не тает в течение тысяч лет! Однако из-за глобального потепления и повышения температуры многолетний холод постепенно начинает отступать.
Более 65% территории России находится в зоне многолетней мерзлоты. Что случится, если она уйдёт и весь подземный лёд растает?
Замороженные земли
Многолетняя мерзлота — это слой земной коры, который не прогревается выше 0°С. Рыхлые осадочные породы скованы льдом, из-за чего земля промерзает на тысячи метров вглубь.
Вечная мерзлота на полуострове Ямал.
Вечная мерзлота присутствует практически везде, даже на горах в Африке. Она занимает более 20% всей территории планеты. Где-то земля остается замерзшей всего несколько лет, а в некоторых местах она не тает сотни тысяч лет. Максимальная глубина промерзания зарегистрирована в Якутии, там она достигает 1370 метров.
Некоторые территории особенно страдают от вечного холода. Многолетняя мерзлота покрывает всю Антарктиду, Гренландию, Аляску, 40% территории Канады и 65% территории России.
В подобных суровых условиях сложно заниматься сельским хозяйством и выращивать растения. Также затруднено строительство: при оттаивании лёд начинает проседать и здание может рухнуть из-за неустойчивости.
Что будет, если вечная мерзлота уйдёт?
Мерзлота тает быстрее, чем ученые предполагали еще 60 лет назад. По расчетам исследователей, в Сибири она полностью исчезнет до 2300 года, превратившись в незамерзающий грунт на остатках бывшей мерзлоты.
В течение следующих 300 лет мы будем страдать от последствий таяния. В атмосферу поступит огромное количество метана и углекислого газа. Они образовались из-за разложения растений и животных и скованы во льдах в течение тысяч лет.
В результате в атмосферу попадёт большое количество парниковых газов и глобальное потепление лишь усилится. К концу XXI века общий ущерб от таяния вечной мерзлоты составит 43 триллиона долларов
Для России таяние многолетней мерзлоты также плохо. На твердых грунтах вечной мерзлоты построены города, проложены автострады и железнодорожные пути, работают гидроэлектростанции, порты, аэропорты. Лёд скрепляет рыхлые осадочные породы, и без него многие постройки просядут.
Даже укреплённый фундамент может не здание от проседания и разрушения.
Также в Сибири добывается бо́льшая часть российских природных ископаемых. Бурение скважин в замерзшем грунте нелегко: промёрзшая порода более прочная, чем оттаявшая. Но именно мерзлота и наличие цементирующего слоя позволяет разрабатывать кимберлитовые трубки и добывать алмазы в Якутии на глубине более 600 метров.
Рыбакам на Ямале удобно замораживать свой улов в огромном природном морозильнике. Он был построен еще в 1956 году и предназначен для хранения осетровых, других промысловых сортов рыбы. С повышением температуры это хранилище станет бесполезным.
Новые возможности
Таяние промёрзших грунтов принесёт много проблем. Но вместе с этим у России появятся новые возможности и она может выиграть от изменения климата.
В нашей стране более 65 % территории находится в зоне многолетней мерзлоты. А после ее таяния появятся огромные пространства, пригодные для интенсивного использования в сельскохозяйственных целях.
Также упростится строительство: без вечной мерзлоты не нужно будет укреплять здания. К тому же на огромных сибирских землях повысится средняя температура, и на этой территории будут комфортные условия для жизни.
Что будет точно с многолетней мерзлотой, мы увидим уже скоро. Но можно сказать с уверенностью: мы не сможем остановить таяние подземных льдов и поэтому должны при к изменениям.
Объяснение:
китай — найбільш населена країна світу. розташована вона у східній і центральній азії. тихоокеанське узбережжя китаю омивають води жовтого, східно-китайського та південно-китайського морів.
природні умови країни дуже різноманітні. тут є високі гори та широкі рівнини. великі пустелі та густі ліси.
китай дуже багатий на мінеральні ресурси — їх понад 140 видів. країна посідає одне з перших місць у світі за запасами багатьох корисних копалин: вугілля, нафти, залізної руди, бокситів, вольфраму, молібдену, олова, ртуті, свинцю, цинку.
у китаї проживає п’ята частина населення світу. керувати такою кількістю людей, забезпечити їх усім необхідним — завдання нелегке. тому тривалий час уряд китаю проводив так звану «політику однодітної сім’ї». суворе планування сім’ї до зниження народжуваності, та попри це в китаї щорічно з’являється на світ понад 11 млн немовлят, що приблизно дорівнює населенню таких європейських країн, як греція й угорщина.
у східній частині китаю зі сприятливим вологим кліматом проживає понад 90 % населення. тому густота населення в окремих районах коливається від 600 осіб/км2 у приморських районах до 2 осіб/км2 у пустелях і горах на заході.
міст-мільйонерів у китаї понад 70, у 24 із них кількість населення перевищує 3 млн осіб. найбільше місто китаю та одне з найбільших міст світу — шанхай (18,6 млн осіб). у столиці китаю — пекіні — живе вже понад 13 млн осіб (рис. 1).величезні природні ресурси китаю, його численне й працьовите населення дозволили країні за багатьма показниками економічного розвитку увійти в число світових лідерів. у сучасному китаї виготовляють фактично все — від паличок для їжі до космічних кораблів. мало не всі європейські (у тому числі й українські), американські та азіатські крамниці наповнені недорогими китайськими товарами — одягом, взуттям, телевізорами, іграшками, годинниками, .
китай посідає перші місця у світі за виробництвом автомобілів, сталі, вугілля, цементу, зерна, бавовни, м’яса, бавовняних тканин і телевізорів, хімічних волокон, мінеральних добрив, електроенергії. завдяки винятково дешевій робочій силі в китаї випускають автомобілі, комп’ютери, мобільні телефони, побутову техніку.
за різноманітністю та обсягами сільськогосподарської продукції китай посідає перше місце у світі. щорічно тут збирають 500 млн тонн зерна (рис, пшеницю, кукурудзу), розводять свиней, дрібну й велику рогату худобу, птицю.
причини швидкого економічного зростання, так званого «китайського економічного дива», намагаються знайти науковці багатьох країн. досвід економічного розвитку китаю цікавий і для україни, яка перебуває на шляху економічних реформ. між фахівцями україни та китаю відбувається обмін досвідом і науково-технічна співпраця в різних галузях.
швидкими темпами в китаї розвивається туризм. архітектурні пам’ятки, численні музеї, самобутня культура, буддистські монастирі й храми увагу мільйонів туристів.
індія — друга держава світу за кількістю населення, яке продовжує стрімко зростати. за цим показником країна поступається лише китаю.
середня густота населення країни — понад 350 осіб/км2, але найбільш густо заселені (400—1000 осіб/км2) приморські території та індо-гангська низовина. найбільші міста — мумбаї (рис. 4), кол-ката, делі, ченнаї.
зараз індія є одним із найбільших світових виробників і продавців вугілля, марганцевої та залізної руд. у країні створені підприємства чорної металургії, важкого та транспортного машинобудування, виробництва електрообладнання, побутової електроніки, хімікатів. індія першою серед країн, що розвиваються, почала налагоджувати атомну енергетику, розвивається також аерокосмічна галузь. велику популярність серед туристів мають індійські ювелірні вироби.
сільське господарство є однією з провідних галузей в індії. тут вирощують рис, пшеницю, просо, овочі та фрукти, цукрову тростину, бавовник, каву, арахіс, сезам (кунжут), рицину, гірчицю, льон. індія є найбільшим у світі виробником чаю.
