Відповідь:
Палаогеновый период-перший геологічний період кайнозойської ери. Почався 66,0 та закінчився 23,03 млн років тому[4]. Відомий перш за все як період, протягом якого ссавці розвилися від невеликої кількості примітивних форм до величезної кількості розвиненіших. У цьому періоді відбувалося відновлення біорозмаїття після масового крейдового вимирання, яке сталося наприкінці крейдового періоду.
Палеогеновий період поділяють на три епохи
верхній — олігоцен (33,9–23,03 млн р. тому),
середній — еоцен (56,0–33,9 млн р. тому),
нижній — палеоцен (66,0–56,0 млн р. тому).
Пояснення:
Відповідь:
Адміністративно-територіальний устрій України змінювався впродовж історичного розвитку залежно від завдань і функцій держав, до складу яких входила її територія. Зміни в системах адміністративних одиниць здійснюються з метою покращання організації державного механізму на місцях. Тільки протягом минулого століття відбулося кілька змін адміністративно-територіального устрою України.
На карті Адміністративно-територіальний поділ подано сучасні державні кордони, межі АР Крим, адміністративних областей і районів, тобто всіх одиниць адміністративного поділу, за якими можна визначити їх географічне положення. У складі держави – 1 автономна республіка (АР Крим), 24 адміністративні області, 490 районів, 458 міст, у тому числі 177 республіканського та обласного підпорядкування, а також Київ і Севастополь – міста, що мають спеціальний статус.
У 26 містах є поділ на райони, усього районів у цих містах – 114 (зокрема в Києві замість 14 тепер 10 районів); селищ міського типу – 886; сільських населених пунктів – 28504. Кількість адміністративно-територіальних одиниць у регіонах подано на 1 січня 2008 р.
Положення одиниць регіонального рівня можна визначити найпростіше за фоновим забарвленням їх територій, а назви – за назвами обласних центрів (окрім підписаних на карті Закарпатської і Волинської областей та Автономної Республіки Крим). Центри регіонів виділено спеціальними пунсонами. За назвами районних центрів (пунсон з крапкою всередині) можна визначити назви самих адміністративних районів. Селища міського типу від сіл відрізняються шрифтом їх назв, хоча і мають однакові із селами пунсони.
Пояснення:
