Установите последовательность расположения городов Северной Америки с севера на юг.
А) Оттава
Б) Мехико
В) Торонто
Г) Вашингтон

ответ:Промисловість Рівненщини

Машинобудівний комплекс

Паливно-енергетичний комплекс

Легка промисловість

Харчова промисловість

Література

Машинобудівний комплекс

Металообробка і машинобудування на Рівненщині являють один з найважливіших промислових комплексів. Машинобудування є однією з наймолодших галузей промисловості на Рівненщині, окремі металообробні підприємства (точніше, напівкустарні майстерні) були створені в області ще наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття.

Електротехнічне машинобудування представлене в області двома великими підприємствами - ВАТ “Рівненський завод високовольтної апаратури” (вступив у дію ще у 1957 році), та ВАТ “Газотрон” (колишній Рівненський газорозрядний завод побудований у 1960 р.).Заводи випускали товари для народного господарства, які користувалися широким попитом далеко за межами області (силові вимикачі, повзункові реостати, розподільні пристрої, блокконтакти тощо). В останні роки електротехнічні заводи Рівненщини розширяють асортимент випуску товарів побутового призначення (наприклад на ВАТ “Газотрон” виготовляють настінні електронні годинники, скляний посуд, сувенірні вироби тощо). Побутове спрямування має і порівняно невелике Мізоцьке державно-комунальне підприємство “Промінь”, де виготовляються різноманітні світильники, люстри, бра, настільні лампи.

Радіотехнічна та радіоелектронна промисловість області представлена Рівненським радіотехнічним заводом та дослідно виробничим підприємствам “Учприлад”, а також Радивилівським заводом радіоелектронної апаратури і заводом “Ситал” у Володимирці. Ці підприємства особливо під впливом конверсії, випускають широкий асортимент товарів для народного господарства та побутових потреб - гучномовці, духовки, резистори, транзистори, конденсатори, запобіжники, засоби для індивідуального навчання.

Сільськогосподарське машинобудування - це одна з найстаріших галузей промисловості на Рівненщині. Головними підприємствами галузі в області є ВАТ “Рівненський завод тракторних агрегатів” та ВАТ “Рівнесільмаш”.

Рівненський завод тракторних агрегатів (РЗТА) був створений у 1962 р. на базі цехів чавунних водопровідних труб і чавунного покрівельного листа Рівненського міськпромкомбінату (перша назва - Рівненський завод тракторних запасних частин). З 1965 р. розпочалося будівництво виробничих потужностей заводу на новій площі, поблизу с. Городок Рівненського району, де у вересні 1970 р. була завершена перша черга будівництва. Сьогодні РЗТА об'єднує 12 цехів і окремих дільниць основного і допоміжного виробництва (серед них і найбільший в області ливарний цех). Тут виробляється близько 100 найменувань різноманітних запасних частин для тракторів, комбайнів та інших сільськогосподарських машин (корпусні деталі, вали, диски, муфти зчеплення, троси дистанційного управління та ін.), чавунне литво, технологічне обладнання.

ВАТ “Рівнесільмаш” почало формуватися на початку 80-х років як Квасилівський механічний завод (пізніше завод “Рівнеферммаш”). Сьогодні - це відоме в Україні підприємство, де випускається обладнання та тваринницьких ферм, молотарки, автопричепи, кормовози, соломорізки, преси для маслобійок, численні товари народного споживання. Помітне місце в галузі займають Бистрицький механічний завод (запасні частини до тракторів, сільськогосподарських машин, автомобілів), а також Катеринівська (Сарненський район) та Городищанська (Рівненський район) спецустанови, де виготовляють машини для тваринництва, кормо виробництва та іншого сільськогосподарського призначення, а також запасні частини до них.

Будівельне та шляхове машинобудування теж значною мірою успадковує традиції, навички, започатковані напівкустарними підприємствами майстернями першої половини століття, хоча звичайно, сучасні заводи галузі за об'ємами виробництва, його спрямуванням та значенням не йдуть в ніяке порівняння з своїми попередниками. Найбільшим з підприємств галузі є Сарненський завод мостових технологічних конструкцій, де виготовляються крани для монтажу мостових прольотів, бетонозмішувальні установки, верстати для обробки арматурної сталі та інші вироби. Серед інших підприємств галузі головне підприємство Здолбунівського ВАТ “Укрцемремонт”, де виробляються запасні частини для обладнання цементних заводів, ВАТ “Здолбунівський ремонтно-механічний завод”, ВАТ “Костопільський завод фільтрів”.

Інші галузі машинобудування і металообробки представлені в області досить великою групою підприємств.

Объяснение:

Влияние человека на природу океана в настоящее время имеет два аспекта: использование ресурсов и загрязнение. загрязнение в последние десятилетия приняло значительные размеры. основные загрязнители - это нефтепродукты, радиоактивные вещества, тяжелые металлы, пестициды, моющие средства. особенно загрязнены воды у берегов западной европы, северной америки, японии, где расположены крупные промышленные комплексы. но признаки загрязнения вод и организмов обнаружены даже в антарктике. если загрязнение океана будет и дальше прогрессировать, несмотря на международные соглашения, это ухудшит рыбопромысловую обстановку и условия отдыха во многих районах  во многих районах, а следовательно повлияет на океана.  хозяйственная деятельность человека, особенно в xx веке, к так называемому окультуриванию береговой полосы. строительство набережных, молов, волноломов, причалов и других портовых сооружений уменьшило протяженность естественной литорали на многие сотни километров. загрязнение берегов и морской воды промышленных предприятий, попадание в море нефтепродуктов еще более усугубили тяжелое положение литоральных организмов умеренной зоны.         море всегда привлекало к себе массу отдыхающих, но в последние 50 лет наплыв отпускников и туристов на морское побережье неизмеримо возрос. почти все мало-мальски пригодные участки берега умеренной зоны океана теперь застроены зданиями домов отдыха, санаториев, частных вилл. искусственно намываются песчаные пляжи. участков побережья, не затронутых цивилизацией, остается все меньше и меньше. этот неизбежный процесс в значительной мере оправдывается огромной пользой для здоровья миллионов людей, отдыхающих на море, но нет никакого оправдания безумным, а подчас варварским поступкам отдельных лиц, которые ради забавы губят остатки жизни в местах, где они решили отдохнуть.         надев маску и ласты, а иногда и акваланг, такой, с позволения сказать, любитель природы вооружается копьем или подводным ружьем, и начинается поголовное истребление ни в чем не повинных крабиков и рыбок. эта «охота» ведется, конечно, не для пропитания — к услугам отдыхающих всегда имеются столовые, кафе и рестораны. вся добыча выбрасывается. в лучшем случае кое-что превращается в сувениры, которые почему-то громко именуются «коллекциями». с научной коллекцией эти поломанные, засушенные крабики и морские коньки не имеют ничего общего. они даже никогда не снабжаются этикетками с названием животного, местом и датой сбора. единственное назначение такой коллекции — похвастаться перед поиятелями своими охотничьими трофеями.    кроме этих душителей живого, существует еще целая категория принципиальных противников естественных ландшафтов, которые считают, что в местах отдыха человека вся природа должна быть искоренена. к сожалению, иногда именно они проектируют и строят большие комплексы приморских здравниц, заменяя каменистые берега железобетоном и оставляя растительность только в кадках и горшках. после подобного благоустройства побережье уже мало чем отличается от городской ванной комнаты в глубине континента, особенно если развести в теплой воде искусственную морскую соль. наконец, низкий культурный уровень отдельных горожан, воображающих, будто «природа все стерпит», приводит к засорению морского побережья обрывками бумаги, полиэтиленовыми пакетами, битой посудой. захламление берегов бытовыми не менее опасно для обитателей литорали, чем воздействие промышленных стоков и нефтепродуктов.  к счастью, нарисованная здесь мрачная картина еще не тотальна. сохранилось много нетронутых участков береговой полосы умеренной зоны океана, где можно видеть природные сообщества морских растений и животных, где море дает обильный урожай и где отдых людей не менее полноценен, чем в самом фешенебельном санатории. об этих местах и пойдет речь.         замечено, что тот или иной вид прибрежных животных и растений распространен не по всей умеренной зоне мирового океана. так, «жители» атлантического побережья европы не встречаются в морях дальнего востока, а комплексы литоральных организмов, сложившиеся на одной стороне американского континента, не повторяются на другой. своеобразие, или, как говорят ученые, эндемизм, фауны и флоры зависит от изоляции. непреодолимым препятствием в распространении прибрежных организмов оказываются колоссальные пространства глубоководных частей океана. а на севере, где материки близко подходят друг к другу и где, казалось бы, организмы легко могут переходить от материка к материку, свою суровую преграду ставят низкие температуры.         чтобы дать представление о видовом составе литоральных растений и животных умеренной зоны, пришлось бы отдельно описывать несколько изолированных районов, но здесь особой нужды в этом нет. характер таких морских литоральных биоценозов в общем сходен, а видовые различия представляют интерес скорее для специалистов. поэтому в дальнейшем мы познакомимся с населением умеренной зоны на примере лишь двух близких нам бассейнов — японского и черного морей.