Сауат ашу 1класс 49 бет 5жаттығу сыбаға сәйкес сөйлемейдер құрау​

Джеймс Кук (1728 – 1779) – исследователь, мореплаватель, первооткрыватель, совершивший три кругосветных путешествия, картограф.

Родился Джеймс 27 октября 1728 года в местечке Мартон английского графства Йоркшир. Посещать школу Кук начал, когда его семья переехала в Грейт Айтон. Отучившись пять лет, он работал на отцовской ферме. А в 18 лет Джеймс становится юнгой.

Первой экспедицией Джеймса Кука стало путешествие из Лондона в Ньюкасл.

Все свое свободное время Кук проводил, занимаясь самообразованием: он изучал карты, астрономию, географию и математику. В 1755 году стал служить в Королевском флоту, предпочтя тяжелый труд матроса предлагаемой должности капитана на частном судне. Участвовал в Семилетней войне, а затем отошел от боевых действий, но продолжал составлять карты. За успешную работу был назначен капитаном корабля «Ньюфаундленд». Если рассматривать краткую биографию Кука, то в 1762 году последовало его возвращение в Англию. Там он взял в жены Элизабет Баттс.

Земля обертається навколо своєї осі, і її поверхня освітлюється Сонцем неоднаково. Коли, наприклад, у Вінниці день, то на протилежному боці планети - ніч. Тому, внаслідок обертання Землі навколо своєї осі кожний меридіан нашої планети має свій час, який не збігається з ча­сом інших меридіанів. Його називають місцевим, або сонячним часом. Отже, місцевий час - це час на одному меридіані в даний момент.

Наприклад, якщо в Києві, який лежить на 31° сх.д., 10 год, то в Харкові, що лежить на 36° сх.д., місцевий час становитиме 10 год 20 хв (36° сх. д. - 31° = 5°; 4хв * 5 = 20 хв). Але ко­ристуватися ним незручно, бо, рухаючись на захід або схід, доводиться з кожним градусом довготи стрілки годинника переводити назад або впе­ред на 4 хвилини.

За домовленістю між країнами світу, земну поверхню умовно поділено на 24 часові пояси, оскільки доба має 24 години. Отже, ширина кожного з часових поясів становить: 360° : 24 = 15° довготи. Відлік часових поясів ведеться у східному напрямі від Гринвіцького (нульового) меридіана, який дістав свою назву від Гринвіцької обсерваторії, що розташована по­близу міста Лондона у Великобританії.

За поясний час у межах кожного часового поясу береться місцевий час центрального меридіана. Для зручності межі часових поясів на суходолі найчастіше проходять з урахуванням державних кордонів.

Якщо людина переїжджає із свого часового поясу в пояс, що знаходить­ся на захід, то стрілку годинника слід переводити на годину назад, якщо на схід - на одну годину вперед.

З часів першої навколосвітньої експедиції Ф. Магеллана, коли після повернення з подорожі моряки помітили розбіжність у часі в один день, виникла потреба встановити лінію зміни дат. За міжнародною домовлені­стю, лінія зміни дат майже збігається з меридіаном 180°. Вона проходить переважно акваторією Тихого океану. По обидва боки від неї поясний час однаковий, а дати різні. Якщо перетинати цю умовну лінію, рухаючись із східної півкулі в західну, треба відняти 1 добу від дати, тобто один день повториться двічі. У разі перетину лінії зміни дат у зворотному напрямі втрачається 1 доба. Отже, саме від лінії зміни дат у напрямі зі сходу на захід починає свій відлік нова доба.

У багатьох країнах у літній період годинники переводять на 1 годину вперед. Це роблять для того , щоб ефективніше використовувати сонячне освітлення та заощаджувати електроенергію. Такий «переведений» час називають літнім.

Літнім часом користуються понад 100 країн світу. В Україні стрілки годинників переводять на 1 годину вперед в останню неділю березня. А в останню неділю жовтня літній час скасовується, годинники переводять на 1 годину назад, відновлюючи поясний час.