Мадейра – другий за величиною притока Амазонки. Загальна довжина водотоку – 3230 кілометрів. Витоком ж Мадейри прийнято вважати точку злиття двох річок поменше – Маморе і Бені. Це місце показано на супутниковому знімку нижче. Вони, в свою чергу, беруть початок на схилах Андських гір.
У верхній течії річка Мадейра служить державним кордоном між Бразилією і Болівією. Але вже через сто кілометрів вона повертає на північний схід і тече по території двох бразильських штатів – Рондонии і Амазонаса. В Амазонку Мадейра впадає недалеко від містечка Итакуатиара двома самостійними рукавами.
Річка Мадейра в Південній Америці цілком розташована в межах екваторіального кліматичного поясу. Це означає, що для її басейну характерне цілорічне випадання атмосферних опадів. Іншими словами, весь рік річка є повноводною. Тим не менш сезонні коливання рівня в руслі теж для неї характерні, і вони досягають 10-12 метрів. Найвищий рівень води в Мадейр гається з жовтня по травень — так званий сезон дощів.
Середня витрата води в гирлі Мадейри становить 536 кв. км/рік, що, в свою чергу, дорівнює 7,5 % усього стоку Амазонки. Для порівняння: це в десять разів більше, ніж сток європейської річки Дніпро.
Під час дощового сезону рівень води в Мадейрі може підніматися на 15 метрів. У цей період океанічні судна здатні проходити вгору по руслу річки на 1000 кілометрів від її гирла. У той же час у верхній течії Мадейри судноплавство неможливо внаслідок наявності численних порожистих ділянок.
У водах річки Мадейри і її приток мешкає близько 800 видів риб та понад 60 видів амфібій. Зокрема, тут водиться анаконда – величезна змія, що досягає в довжину 5-6 метрів. Крім риб і рептилій, вона нерідко вживає в їжу м’ясо тварин, що мешкають на суші: пекарів, тапірів і капібар.
Из представленных на карте наиболее плодородными будут лугово-
черноземные, черноземы выщелоченные и оподзоленные, серые лесные, а
наименее плодородными – подзолы и болотные почвы. Аллювиальные
почвы представляют практическую ценность как сельскохозяйственные
угодья, где возможен выпас скота и сенокошение. Именно эти почвы можно
будет рекомендовать как объект изучения школьниками и студентами.
1.2 Свойства почвы
Как уже отмечалось ранее наиболее важным и известным свойством
является плодородие почвы. Растение при своём развитии нуждается в
питательных веществах, в воде, воздухе и тепле. Та почва, которая
удовлетворить эти запросы культурного растения, и будет плодородной
почвой. В современной литературе [10,11,12] уделяется большое внимание
теоретическим вопросам сохранения плодородия. Практически все
вышеуказанные авторы подчеркивают, что плодородие — это главное,
основное свойство почвы. Его рассматривают как плодородие реальное, и
плодородие потенциальное, последнее может быть получено путем внесения
соответствующих природным условиям и потребностям растений доз
органических и минеральных удобрений. Реальное плодородие в свою
очередь зависит от целого ряда
