Проаналізуйте вплив Кордільєр на формування клімату Америки, ответе

Атмосферные осадки Воздух атмосферы не может содержать бесконечно большое количество водяного пара, а облака — капелек воды и кристалликов льда. Избыток атмосферной влаги выпадает на земную поверхность в виде атмосферных осадков. Образование атмосферных осадков Атмосферные осадки — это вода, выпавшая на землю из облаков (дождь, снег, град) или непосредственно из воздуха (роса, иней, изморозь). Почему же выпадают осадки? Облака состоят из мельчайших капелек воды и кристалликов льда. Они настолько малы (в 1 кубическом сантиметре содержится до 600 капель), что удерживаются потоками воздуха и не падают на землю. Но капельки и снежинки могут сливаться друг с другом. Тогда они увеличиваются в размерах, становятся тяжёлыми и падают па землю в виде атмосферных осадков. В тёплое время года осадки из облаков выпадают в жидком виде (дождь, морось), в холодное время — в твёрдом виде (снег, крупа). Однако иногда и летом образуются твёрдые осадки — град. Это ледяные крупинки до нескольких сантиметров в диаметре. Для образования осадков воздух обязательно должен подниматься вверх. Подъём воздуха возможен при его сильном нагревании от земной поверхности, как, например, на экваторе. Но это случается и при столкновении тёплого воздуха с горами или с более тяжёлым холодным воздухом. Лёгкий тёплый воздух при этом поднимается по склонам гор или по поверхности холодного воздуха. В любом случае тёплый воздух при подъёме остывает, из водяного пара образуются облака и выпадают осадки. 

Источник: https://geographyofrussia.com/atmosfernye-osadki-2/

Сосновий ліс перебирає струни.

Рокоче тиша на глухих басах.

Бринять берези. І блукають луни,

Людьми забуті звечора в лісах.

Цей ліс живий. У нього добрі очі.

Шумлять вітри у нього в голові.

Старезні пні, кошлаті, поторочі,

Літопис тиші пишуть у траві.

Це-сивий лірник. Він багато знає.

Його послухать сходяться віки.

Усе іде, але не все минає

Над берегами вічної ріки

Объяснение:

Здійснилася моя давня мрія побувати в костелі св. Яна Хрестителя у Дубровиці. Мені доводилося багато подорожувати і досліджувати історію католицьких святинь Рівненщини, але до цього моменту не доводилося зустрічати такої краси, яка, на щастя, залишилася ще в цьому костелі.

Костел у Дубровиці побудований у далекому 1684 році. Приворожують його барельєфи та ліпнина. Якщо переглянути фото з минулих років і додати трішки уяви, то перед очима постане щось неймовірно гарне і величне. За часів радянської влади тут не лунало Слово Боже. Радянська влада заборонила відправляти богослужіння. Проте Боже провидіння оберегло його від руйнування. Хоча, звичайно, коштів на те, щоб провести тут ремонт, не вистачає.

Мене вразило, що тут, на Поліссі, я побачив єдність і дружбу між священиками різних конфесій, різних патріархатів. І мене порадувало, що на цій землі, де завжди було багато представників польської, єврейської, чеської, білоруської та інших національностей, панує мир, немає ворожнечі і ненависті.

Крім Дубровиці, я відвідав Сарни. Костел Преображення Господнього у цьому місті знаходиться у прекрасному стані. У радянські часи храм закрили, тут було зерносховище, а потім склад харчових продуктів. На початку 90-х років костел відремонтували. Нині богослужіння тут, як і в Дубровиці, проводять отці-паллотини Владислав та Андрій.