48 сш 108 вд – г. Улан-Батор (Монголия, Евразия)
53 сш 6 зд – г. Дублин (Ирландия, Евразия)
38 сш 24 вд – г. Афины (Греция, Евразия)
47 сш 29 вд – г. Кишинев (Молдавия, Евразия)
34 сш 69 вд – г. Кабул (Афганистан, Евразия)
12 юш 77 зд – г. Лима (Перу, Южная Америка)
24 сш 92 вд – г. Дакка (Бангладеш, Евразия)
16 юш 65 зд – эти координаты лежат на территории Боливии. Но судя по всему, задание на столицы стран. Возможно у вас опечатка, могу предположить, что 19юш 65 зд – г. Сукре (Боливия, Южная Америка)
47 сш 19 вд – г. Будапешт (Венгрия, Евразия)
10 сш 67 зд – г. Каракас (Венесуэла, Южная Америка)
37 сш 3 вд – г. Алжир (Алжир, Африка)
52 сш 21 вд – г. Варшава (Польша, Евразия)
35 сш 140 вд – г. Токио (Япония, Евразия)
33 юш 71 зд – г. Сантьяго (Чили, Евразия)
Как же это находить? Попробую объяснить доступно:
Экватор – горизонтальная линия, зачастую нарисован на карте чуть более жирной линией, чем остальные широты(параллели), всегда подписан на картах и обозначен как 0°, указывает направление запад-восток. Карта экватором делится на северную (сверху экватора) и южную (снизу экватора) широту. Цифровое значение широт подписано на карте справа и слева.
Гринвичский меридиан – вертикальная линия, зачастую нарисован на карте чуть более жирной линией, может быть подписан как Гринвичский меридиан или рядом с ним стоят подписи «на запад от Гринвича/на восток от Гринвича» и обозначен как 0°. Делит карту на западную (слева от него) и восточную (справа от него) долготу, указывает направление север-юг. Цифровое значение долготы подписаны на картах сверху и снизу, а на карте полушарий – в точках пересечения меридианов с экватором.
Найти точку по координатам означает найти точку пересечения соответствующей широты и долготы. Если на карте не нарисованы соответствующие линии, например, 27° юш 86° вд, то вы высчитываете, отталкиваясь от диапазона указанных значений.
На карте к ответу выделила то, что описала + пример (координаты г. Эверест/Джомолунгма).
Клімат Євразії більш різноманітний і контрастний, ніж у Північній Америці. Тут літо тепліше, а зима холодніша (в Оймяконській западині розташований полюс холоду Північної півкулі, –71 °С). Опадів випадає досить багато, особливо по окраїнах (крім узбережжя Північного Льодовитого океану). На півдні розташоване «найвологіше» місце на Землі — містечко Чепуранджі (південно-східні схили Гімалаїв), де випадає понад 10 000 мм опадів на рік. Однак клімат Євразії в цілому сухіший, ніж клімат Північної Америки. У горах Євразії, як і на інших материках, кліматичні умови змінюються із висотою. Вони найбільш суворі в районах високогір’я, особливо на Памірі й Тибеті.
Для Євразії характерна надзвичайна різноманітність кліматичних умов. Цьому сприяють такі чинники:
o величезні розміри материка й різна кількість сонячної енергії, яку одержують різні області;
o видовженість континенту зі сходу на захід і з півночі на південь;
o порізаність його західної, південної та південно-східної окраїн;
o вплив океанів і різна віддаленість окремих районів материка від них;
o чергування рівнин і гір.
Основний атмосферний процес, що формує клімат більшої частини Євразії, – західне перенесення вітрів.
Объяснение:
