Вода Світового океану солона. Це пояснюється тим, що за мільйони й мільйони років річки земної кулі виносили з суходолу в Світовий океан величезні маси розчинених у них речовин, у тому числі й солей. Завдяки кругообігу води в природі, вода з Океану випаровувалася, а розчинені в ній речовини випадали в осад і накопичувалися. Вода в Океані ставала дедалі солонішою. Цей процес тривав протягом мільйонів років і продовжується до цього часу.
Кількість грамів речовин, розчинених в одному літрі води, називають солоністю води. Одиниця вимірів солоності води називається проміле (‰). Це тисячна частка цілого на відміну від відсотка (%) — сотої частки цілого. Якщо солоність води менша одного відсотка, то воду називають прісною. Це в основному води суходолу. Солоність вод у морях і океанах становить у середньому 35‰ (35 г солі на 1 літр води). Солоність води в різних частинах Світового океану неоднакова. Біля берегів, де в Океан впадають річки або стікають води танучих льодовиків та снігів, — солоність менша (32‰). Одною з малосолоних частин Світового океану є Азовське море (12-14‰), що омиває береги України, а найсолонішим — Червоне море (42‰), яке омиває береги Африки і Азії.Температура води в Світовому океані змінюється від екватора до полюсів і від поверхні в глибину. Найвища вона у верхніх шарах біля екватора (+27...+28°С). З просуванням на північ і на південь від нього температура постійно знижується. Найменші її значення гаються біля полюсів — близько -2°С. Тому більша частина навколополюсних ділянок Світового океану протягом усього року вкрита кригою і льодом.
Особенностью географического положения южных материков можно считать их частичное или полное расположение в Южном полушарии. Такое положение определяет особенности климата, сочетание природных зон, характер человеческой деятельности на территории каждого из материков.
Общие черты:
1. В рельефе всех материков выделяются две главные части - обширные равнины и горы.
2. Большую часть континентов занимают равнины, расположенные на платформах.
3. Разные горные системы находятся на окраинах материков: Анды в Южной Америке - на западе, Атлас в Африке - на северо-западе, Большой Водораздельный хребет в Австралии - на востоке.
4. Есть сходства в строении равнин южных материков - все они образованы на древних платформах. На выступах образовались глыбовые горы и нагорья в виде поднятий. А прогибы платформ представлены в рельефе низменностями.
