До субекваторіального поясу Південної півкулі належать східна й південна частини Амазонської низовини, північна й центральна частини Бразильського нагір’я. Середні температури зимових місяців Південної півкулі змінюються від +20 до +24°, а літніх — від +25 до +28 °С. Досить чітко виражена відмітна риса субекваторіального клімату — сезонність у розподілі опадів, більшість із середньорічної норми в 1000—2000 мм випадає влітку відповідної півкулі. Тільки на північно-східних схилах Гвіанського плоскогір’я й прилеглого до нього узбережжя Атлантичного океану опади випадають рівномірно протягом року.
У межі тропічного кліматичного поясу Південна Америка входить тільки в Південній півкулі, це південно-східна частина Бразильського нагір’я на північ від Ла-Платської низовини, внутрішні рівнини й середня частина Анд. У ньому помітні відмінності температур за сезонами року (літо — +25 °С, зима — +15 °С), кількість опадів на сході — від 1000 до 2000 мм, а на внутрішніх рівнинах — від 500 до 1000 мм. Майже всі опади випадають улітку, за винятком східних схилів Бразильського нагір’я, де вони бувають і взимку. У внутрішніх частинах материка (рівнина Гран-Чако) клімат посушливий, із літнім максимумом опадів і різко вираженим сухим зимовим періодом. У тропічному поясі виділяються чотири типи клімату: тропічний вологий (приатлантичні райони), тропічний континентальний (внутрішні райони), високогірний клімат Анд із вертикальними поясами й тропічний пустельний Тихоокеанського узбережжя. Пустельний клімат найбільш яскраво виражений у пустелі Атакама.
Субтропічний пояс охоплює території, розташовані в основному між 30° і 40° пд. ш. Зима тут м’яка (+10…+12 °С), температури можуть опускатися значно нижче 0 °С у зв’язку із вторгненнями порівняно холодних повітряних мас із півдня; літо дуже жарке (+20…+25 °С). Опадів випадає від 500 до 1000 мм, причому їхня кількість зменшується в напрямку від Атлантичного океану до Анд, але в південній частині Тихоокеанського узбережжя — понад 2000 мм. У субтропічному поясі виділяються області субтропічного вологого клімату (південний схід материка — окраїна Бразильського нагір’я, басейн нижнього Уругваю, межиріччя Парани й Уругваю, східна частина Пампи), субтропічного континентального (у центрі) і середземноморського клімату із сухим і нежарким літом і м’якою та дощовою зимою (на Тихоокеанському узбережжі).
Території, розміщені на південь від 40° пд. ш., розміщені в помірному кліматичному поясі (найвужча частина материка), де чітко проявляються зміни температур за сезонами року. На півночі середня температура влітку становить +15 °С, на півдні — +10 °С, а взимку відповідно +5° і 0 °С (у зв’язку із проникненням холодного повітря з півдня бувають сильні морози). У східній частині поясу панує континентальний, порівняно сухий клімат (річна кількість опадів — 100—250 мм) із холодною зимою й теплим, вологим літом. На Тихоокеанському узбережжі клімат морський. Він формується під впливом західних вітрів, які приносять багато опадів.
Географическая оболочка: Разнородность, Годовая ритмичность, Имеет 3 агрегатных состояния
Общее: Целостность, Зональность, Существует под действием энергии, высотная поясность, созидательная функция, круговорот, саморегулируется
Биосфера: Однородность, суточная ритмичность, Окислительно-восстановительная функция
Объяснение:
Свойства и функции географической оболочки и биосферы сходны. Они взаимно дополняют друг друга.
Биосфера по размерам и объему уступает географической оболочке, но ее граница определяется по условиям для существования живых организмов. Главное их отличие в составе веществ. Если биосфера однородна, так как состоит из организмов, то географическая оболочка имеет сложный состав.
Проверенно: одноклассниками и билим лендом
