1. Географи́ческая оболо́чка — комплексная внешняя оболочка Земли, одно из глобальных и системных понятий в географии. Генетически и функционально целостная оболочка Земли, охватывающая нижние слои атмосферы, верхние толщи земной коры, гидросферу и биосферу.
2. Основными свойствами географической оболочки являются: ритмичность природных явлений, круговорот веществ и энергии, целостность и единство, саморегулирование. Ритмичность – это повторяемость природных явлений во времени; но не буквальное их повторение, т. к. каждое последующее явление отличается от предыдущего.
3. Земной шар подразделяется на следующие географические пояса:арктический,
субарктический,
северный умеренный,
северный субтропический,
северный тропический,
северный субэкваториальный,
экваториальный,
южный субэкваториальный,
южный тропический,
южный субтропический,
южный умеренный,
субантарктический,
антарктический
4. 1. В основных поясах ВМ (воздушные массы) не изменяются в течение года и остаются постоянными. А в переходных поясах ВМ меняют свое местонахождение 2 раза в год: зимой, с того пояса, который сверху, летом - с того пояса, который снизу.
2. в названии переходных поясов есть приставка "суб", что означает "переход"
5. Высотная поясность, или высотная зональность, — закономерная смена природных условий, природных зон и ландшафтов в горах по мере возрастания абсолютной высоты (высоты над уровнем моря). ... «Высотный пояс», «высотная ландшафтная зона» — единица высотно-зонального расчленения ландшафтов в горах.
Ліси є найскладнішими рослинними угрупованнями. Рослини там утворюють яруси відповідно до своєї висоти і віку. Ліси вкривають майже 15% території України. Найбільше їх – у гірських районах і на півночі країни. Ліси там утворюють суцільні великі масиви, вкриваючи 40 % загальної площі в Карпатах, 32% – у Гірського Криму і 25% – на Поліссі. На півдні та сході України лісистість становить лише 4%.
Основними деревними породами лісів України є: із хвойних – сосна, ялина, смерека, модрина, з листяних – бук, дуб, граб, липа, ясен, клен, береза, тополя, вільха. На рівнинах поширені соснові (бори), листяні та мішані (хвойно-широколистяні) ліси. Соснові та мішані ліси характерні для Полісся й частково лісостепу, а листяні – для лісостепу. Панівними породами в мішаних лісах є сосна і дуб, домішок утворюють граб, липа, клен, ясен та ін.
Листяні ліси відрізняються своїм видовим складом на різних територіях: дубово-букові поширені на заході України, дубово-грабові – на Правобережжі, дубово-кленово-липові – на Лівобережжі.
Особливо мінливий видовий склад лісів у гірських районах України. В передгір’ях Карпат поширені переважно широколисті ліси з дуба, граба, бука, клена, явора. У нижньому гірському лісовому поясі вони поступаються бучинам (буковим лісам) та мішаним ялиново-смереково-буковим. Верхній лісовий пояс – це смуга ялиново-смерекових лісів. Ближче до вершин трапляються криволісся та рідколісся з вільхи, ялівцю, сланкої сосни.
На північних передгір’ях Криму поширені переважно дубові ліси і чагарники, а на південних – низькорослі дубово-ялівцеві ліси з чагарниками. Схили Головного пасма Кримських гір вкриті дубово-буковими лісами, які вище подекуди змінюються сосновими. На Південному березі Криму з’являються теплолюбні вічнозелені субтропічні види: самшит, лавр, кипарис, магнолія, платан, віялова пальма, олеандр, лавровишня та ін. Вони здебільшого завезені сюди людиною і ростуть у парках і садах.
Объяснение:
