атлантический океан занимает второе место среди мировых океанов по своей величине. его воды покрывают территорию площадью 80 млн. кв. км.
формирование атлантического океана началось более чем 150 млн. лет назад, во времена, когда от евразии начал отсоединятся современный американский континент. атлантический океан считается самым молодым среди всех существующих океанов.
максимальная глубина достигает 9 км (желоб, который находиться возле берегов пуэрто-рико). атлантический океан омывает берега таких материков: евразия, африка, южная и северная америка, а также антарктиду.
индийский океан, с площадью около 70 млн. км. кв., занимает третье место по величине среди других океанов. самое глубокое место индийского океана – впадина возле острова ява (индонезия), глубина которой достигает 7 км.
для вод индийского океана характерны частые изменения направления течения. индийский океан омывает евразию, африку, австралию, антарктиду.
крупнейшим островом акватории индийского океана является остров мадагаскар.
Велике значення для формування рельєфу Євразії мають зовнішні чинники. У кайнозойську еру загальне підняття суходолу і похолодання клімату Землі призвели до виникнення потужного материкового зледеніння. Центрами його в Євразії були Скандинавський півострів, Північний Урал і Таймир. Звідси льодовик просувався на південь, досягнувши на Східноєвропейській рівнині широти Дніпропетровська.
Рухаючись, льодовик істотно змінював поверхню суходолу. Немов величезний бульдозер, він вирівняв міцні скелі та згладив верхні шари пухких порід, утворюючи водночас глибокі вузькі морські затоки, безліч річкових долин і озерних улоговин тощо. Відшліфовані уламки гірських порід - валуни - виносилися з центрів зледеніння далеко на південь. Там, де льодовик танув, накопичувалися льодовикові відклади. З суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і цілі рівнини. Талі води виносили значні маси піску, вирівнювали поверхню і формували плоскі піщані рівнини - полісся.
У Карпатах давній льодовик виробив подекуди величезні заглиблення, в яких із часом утворилися надзвичайно мальовничі гірські озера. На гірському узбережжі Скандинавського півострова харак¬терною спадщиною давнього льодовика є глибокі й вузькі затоки (фіорди), що прорізають узбережжя (мал. 170). їхні стрімкі, складені дуже міцними породами скелясті береги підіймаються подекуди на 1,5 км уверх.
