Відомо, що пояснити шлях за до малюнка, схематичного плану чи географічної карти набагато простіше, ніж описати його словами.
Точне зображення земної поверхні на площині у певній картографічній проекції за до умовних знаків називають географічною картою.
На величезне значення карти вказували ще відомі географи-методисти ХІХ століття Н. Раєвський і А. Бризгалов: «карти потрібні для усвідомлення і кращого збереження в пам'яті географічних відомостей» і «щоб учень/студент...дивлячись на карту, робив правильні висновки...».
У 1928 році у своїй книзі «Район і країна» В.П. Семенов-Тянь-Шанський писав: «Карта є альфа і омега всіх географічних уявлень. Якщо в інших науках вона має тільки службове значення, в географії вона - все і без неї кроку ступити не можна. Вона важливіша не тільки від малюнків, але навіть важливіша від самого тексту, тому що говорить інколи набагато більше, яскравіше, наочніше і лаконічніше найкращого тексту кожному, хто вміє в ній розбиратися» [8].
М.М. Баранський назвав карту другою мовою географії, підкреслював, що карта є головним засобом у формуванні географічних уявлень і понять.
Прикладів широкого застосування карт у житті й діяльності людей можна навести дуже багато. Карта - це джерело знань, незмінний посібник у середній і вищій школі. Без карти неможливі експедиційні дослідження, туристичні походи, подорожі, мореплавство, промислове і сільськогосподарське будівництво та ін. Водночас карти є засобом масової інформації і пропаганди наукових знань [1].
Нині майже жодне дослідження у фізичній та економічній географії не обходиться без всебічного і глибокого аналізу картографічних матеріалів. Лише за до карт можна глибоко проаналізувати особливості природи і господарства, оцінити взаємозв'язки виробництва із сировинною базою і споживачами. Дуже важлива роль карти у процесі навчання учнів/студентів географії, історії, природознавства та інших наук. Карта в навчальному закладі так само необхідна, як підручник. Студенти/школярі навчаються характеризувати природу чи економіку держав та їх частин саме завдяки роботі з картою.
Карта в процесі навчання природознавства виконує дуже важливу психолого-педагогічну роль - сприяє упорядкуванню знань. Полегшує їх засвоєння і запам'ятовування. Ця роль зберігається за картою не тільки в школі, а й тоді, коли доросла людина поповнює свої географічні знання з книг, газет, журналів і т.п. При доброму знанні карти запас географічних знань буде збільшуватись.
Зона тайги
Тайга расположилась на значительной по площади и протяженности территории — занимает большую часть России, Канады и Скандинавских стран. Из времен года ярче выражены зимние и летние месяцы. Зимы в тайге холодные, от -50 до -30 градусов. Лето в основном дождливое и теплое, температура может доходить до +30 градусов и выше. Осень и весна здесь не продолжительны и выражены слабее. Количество выпавших осадков может быть от 300 мм и доходить до 1000 мм в год. Флора представлена большим количеством хвойных деревьев — лиственницей, пихтой, елью, сосной. Но встречаются и представители лиственных пород — тополя, осины, рябины, березы.
Животный мир этой зоны достаточно разнообразен. Здесь водится много хищников и травоядных, которые служат им пищей. Можно встретить волков, бурых медведей, лис, росомах и рысей, из норковых — горностаев, ласок, куниц, соболей и норок. Большое количество зайцев, кроликов, белок, мышей. В зонах с преобладанием лиственных пород деревьев водится большое количество парнокопытных животных. В Сибири это разные виды оленей, лоси и косули, в Канаде — лесные бизоны.
