Антарктида является самым южным материком, однако вся его поверхность покрыта глыбами льда и снегом. Даже летом температура здесь редко превышает отметку 0-5 градусов по Цельсию. Почвы скованны вечной мерзлотой, что не дает возможности развиваться растительности. В природной зоне антарктических пустынь можно встретить лишь скудную поросль мхов и лишайников. Местная фауна также очень бедна. Здесь обитают белые медведи, на побережье можно встретить тюленей и моржей,
Африка по праву считается самым жарким материком на Земле. Отличительной его особенностью является симметричное расположение по отношению к экватору. Это значит, что экваториальная линия делит материк на две одинаковые части. Как следствие, для Африки характерно наличие нескольких природных зон, среди которых влажные экваториальные и переменно-влажные леса, саванны, тропические пустыни, жестколистные леса.
Австралия считается самым засушливым континентом, поэтому неудивительно, что здесь не встретишь буйной и разнообразной растительности. На территории Австралии практически нет лесов, но зато много пустынь.
Благодаря равнинному рельефу материка здесь наиболее ярко выражена широтная зональность. Поскольку основная часть континента расположена в тропических широтах, здесь преобладают тропические пустыни и полупустыни. Гораздо меньшую площадь занимают саванны, влажные тропические и субтропические леса.
Объяснение:
Амазонка збирає води з площі у 7180 тис.км2. Більша частина басейну Амазонки належить Бразилії.
Ріка приймає близько 500 приток, багато з яких – величезні ріки: близько 20 приток мають протяжність понад 1,5 тис. км. Найбільші праві притоки – Укаялі, Журуа, Мадейра, Тапажос, Шингу; ліві – Іса, Япура, Ріу-Негру. Впадаючи, одна за іншою, багатоводні притоки швидко збільшують ширину річки; після злиття з Укаялі Амазонка має ширину близько 1,5 км, в середній течії – до 5 км, перед гирлом – від 80-до 150 км. Перед впадінням в Атлантичний океан русло Амазонки розбивається між великими островами на рукави, утворюючи воронкоподібні гирла.
Режим Амазонки доволі складний. Праві притоки, які розташовані в Південній півкулі, і ліві у Північній півкулі, в результаті різночасового випадання у їхні басейни дощів, мають паводки в протилежні пори року: праві притоки – з жовтня по березень (літо Південної півкулі), ліві – з квітня по жовтень (літо Північної півкулі). У зв’язку з цим Амазонка повноводна впродовж року і сезонні коливання рівня води у значній мірі згладжені. Найбільше підвищення рівня відбувається у квітні-липні, повінь триває понад 120 днів. В цей час вода виходить з низьких берегів і затоплює ліси у широкій долині річки.
Найнижчий рівень води у річц гається в серпні-вересні.
Пересічна витрата води у нижній течії 120 тис м3/сек., величина річного стоку – 3800 км3.
Амазонка та її притоки багаті на органічну живність. Багато рослинних та тваринних організмів вирізняються великими розмірами. У водах Амазонки росте найбільша водяна рослина – вікторія
, живуть каймани, прісноводні дельфіни, ламантини, водосвинки
