Перша риса — швидкі темпи зростання кількості міського населення.
приклад: У 1800 р. в містах проживало близько 14 % населення світу, у 1950 р.— 29%, а в 1990 р.— 46%. У середньому міське населення щороку збільшується приблизно на 50 млн осіб.
Друга риса — зосередження населення і господарства переважно у великих містах. Це пояснюється насамперед характером виробництва, ускладненням його зв'язків з наукою, освітою. Крім того, великі міста зазвичай повніше задовольняють духовні потреби людей, краще забезпечують достаток і різноманітність товарів і послуг, доступ до даних.
Приклад: На початку XX сторіччя у світі налічувалося 360 великих міст (із населенням понад 100 тис. мешканців), у яких проживало тільки 5% усього населення. Наприкінці 80-х рр. таких міст було вже 2,5 тис., а частка їх у світовому населенні перевищила ¼. У Радянському Союзі, за переписом 1959 р., великих міст було 148, а за переписом 1989 р.— близько 300. 3-поміж великих міст прийнято окремо виділяти найбільші міста-«мільйонери» з населенням понад 1 млн мешканців. На початку XX ст. їх було всього 10, на початку 80-х рр.— понад 200.
Третя риса — «розповзання» міст, розширення їхньої території. Для сучасної урбанізації особливо властивим є перехід від простих до групових форм міського розселення — від звичайного «точкового» міста до міських агломерацій — компактних територіальних угруповань міських і сільських поселень. Ядрами найбільших міських агломерацій стають переважно столиці, найважливіші промислові і портові центри.
українці - 31 970 728 66,27%
росіяни - 7 993 832 16,57%
кримські татари - 228 373 0,47%
молдовани- 181 124 0,38%
білоруси - 172 251 0,36%
угорці - 149 431 0,31%
румуни - 138 522 0,29%
болгари - 131 237 0,27%
поляки - 102 268 0,21%
євреї - 85 964 0,18%
греки - 80 992 0,17%
болгари - 62 067 0,13%
білоруси - 54 573 0,11%
вірмени - 50 363 0,10%
білоруси - 48 202 0,10%
молдовани російська 45 607 0,09%
вірмени російська 43 105 0,09%
татари російська 43 060 0,09%
молдовани українська 27 775 0,06%
татари татарська 25 770 0,05%
