Річки, що впадають у Середземне море, повноводні узимку і міліють сухим літом. Скандинавські річки — короткі, порожисті, течуть по твердих породах, зв'язуючи між собою численні озера. Вони мають великі запаси гідроенергії.
Річки басейну Тихого океану теж, здебільшого, починаються в горах. Значна частина течії таких великих річок, як Янцзи, Хуанхе, Меконг, лежить у високих гірських районах Тибету. У верхів'ях ці річки гірські, зі стрімкою течією, глибоко врізаються в товщі гірських порід.
Одна з найбільших річок басейну Тихого океану — Хуанхе — перетинає Лесове плато. Під час літніх мусонних дощів вода в Хуанхе високо піднімається, річка розливається, часто змінює своє русло.
Найбільша річка Євразії — Янцзи (довжина 6300 км) — теж належить до басейну Тихого океану і впадає в Східнокитайське море. У верхній течії це гірська річка, а, вийшовши на рівнину, тече повільно, розпадається на рукави, утворює озероподібні розширення. Крім мусонних літніх дощів, у верхній течії вона живиться талими сніговими і льодовиковими водами.
Хуанхе, Янцзи й інші річки Східної Азії відіграють величезну роль у житті населення.
Дещо інший режим мають річки басейну Тихого океану, які протікають у помірних широтах, наприклад Амур. Узимку вони замерзають. На річках системи Амуру характерні літні повені, які пов'язані з випаданням мусонних злив.
