Первое упоминание о Москве в летописях относится к 1147 году. Во время частых тогда междукняжеских войн черниговский князь Святослав Ольгович от преследования, бежал в землю вятичей, которая тогда входила в состав его отдаленных владений. Здесь он встретил посланцев своего союзника суздальского князя Юрия Долгорукого, сына Владимира Мономаха, которые передали ему приглашение князя приехать на совет в Москву. «Прииде ко мне, брате, в Москов», – писал князю Святославу Юрий.
Уже на заре своей истории Москва стала важным стратегическим пунктом на юго западном порубежье Владимиро-Суздальской земли. Она находилась на очень удобном скрещении водных путей и проезжих дорог. От нее по реке Яузе, а потом по Клязьме шел путь во Владимир — крупнейший город Северо Восточной Руси XII века. На водоразделе между Яузой и Клязьмой еще в древности находилось село Мытищи, где с купцов взимали проездную пошлину — мыт. С севера на юг дорога вела из далекого Новгорода через Волоколамск к Оке и Рязани. Другая сухопутная дорога шла с запада на юго-запад, связывая через Москву Черниговское и Смоленское княжества с Владимирской землей.
В середине XII века энергичный и дальновидный князь суздальский Юрий Долгорукий, стремясь обеспечить защиту западных границ своего княжества, построил целый ряд городов-крепостей; среди них Юрьев Польской (1152) и Дмитров (1154). В 1156 году он, по сообщениям летописей, «заложи Москву па устий же Неглинны, выше реки Яузы».
До недавнего времени о Москве времен Юрия Долгорукого почти ничего не было известно. Только в ходе археологических наблюдений при строительстве Кремлевского Дворца Съездов в 1956 1960 годах удалось обнаружить остатки крепостной степы середины XII века, шедшей вдоль левого берега Неглинной. Город был обнесен высоким валом, который имел около 40 метров в основании и до 8 метров в высоту. Крепость окружали дворы московских ремесленников. Постепенно их становилось все больше и больше. Они теснились и на самом Боровицком (Кремлевском) холме, и располагались под стенами Кремля на берегу Москвы-реки на так называемом Подоле, который, распространяясь далее на восток, переходил в Великий (Большой) посад в районе современного Зарядья. Этот посад, стиснутый с севера болотистой местностью, шел узкой лентой по левобережью Москвы реки. Вблизи кремлевских стен располагались торг и городская пристань на Великом посаде.
метою охорони Світового океану прийнято цілу низку багатосторонніх і регіональних угод.
Конвенція ООН з морського права 1982 р. (ст. 192) зобов'язує держави захищати та зберігати морське середовище. Держави повинні вживати всі заходи, необхідні для забезпечення того, щоб діяльність під їх юрисдикцією або контролем не завдавала шкоди іншим державам і їх морський середовищі шляхом забруднення. Ці заходи відносяться до всіх джерел забруднення морського середовища.
Вони, включають заходи, спрямовані на зменшення в максимально можливою мірою:
а) викиду токсичних, шкідливих або отруйних речовин, що розташовані на суші джерел, з атмосфери або через неї, шляхом поховання;
б) забруднення з суден (зокрема, заходи із запобігання аваріям та ліквідації надзвичайних ситуацій, із забезпечення безпеки робіт на морі, запобігання навмисних і ненавмисних скидів та по регламентації проектування, конструкції, обладнання, комплектування екіпажів і експлуатації суден);
в) забруднення від установок і пристроїв, що використовуються при розвідці і розробці природних ресурсів морського дна і його надр (зокрема, заходи із запобігання аваріям та ліквідації надзвичайних ситуацій, забезпечення безпеки робіт на морі та по регламентації проектування, конструкції, обладнання, комплектування персоналу та експлуатації таких установок або пристроїв);
г) забруднення від інших установок і пристроїв, що експлуатуються в морському середовищі (зокрема, заходи із запобігання аваріям та ліквідації надзвичайних ситуацій, із забезпечення безпеки робіт на морі).[7]
Окрім юридичного аспекту, що гарантує зменшення інтенсивності забруднення, активно розробляються наукові програми та проекти для боротьби з уже існуючими викидами. Зокрема, компанія The Ocean Cleanup презентувала U-подібну дрейфувальну станцію 600 м завдовжки. Система працює у Тихому океані біля берегів Аламіди (штат Каліфорнія). Планується, що очисна станція збиратиме 5 т сміття на місяць. Станція оснащена системою освітлення, камерами, датчиками руху та зв’язком із супутником, завдяки чому її можна буде скерувати до більш засміченої ділянки.[8]
