Клімат Вогненної Землі дуже вологий, крім крайнього сходу. Архіпелаг знаходиться під постійним впливом різких та вологих південно-західних вітрів. На заході випадає до 3000 мм опадів на рік, причому переважають дощі, які йдуть 300-330 днів на рік. На сході кількість опадів різко знижується.
Температура протягом року низька, і коливання її за сезонами незначні. Можна сказати, що архіпелаг вогняна Земляпо літній температурі близький до тундри, а за зимовою – до субтропіків.
Кліматичні умови Вогняної Землі сприятливі у розвиток заледеніння. Снігова кордон на заході знаходиться на висоті 500 м, і льодовики обриваються безпосередньо в океан, утворюючи айсберги. Гірські хребтивкриті льодом, і над ним піднімаються лише окремі гострі вершини.
Відповідь від Tata[гуру]
Клімат Вогняної Землі - це підполярний океанічний клімат з короткими, прохолодними літами та довгими, вологими, помірними зимами: середній показник опадів становить 3000 мм.
Холодна та волога погода допомагає зберігати стародавні льодовики.
Найкращі південні островимають піддантарктичний клімат, типовий для тундри, що робить зростання дерев неможливим.
У деяких областях всередині регіону ігається переважний полярний клімат.
Області у світі з подібними кліматами, як у південної Вогняної Землі – це Алеутські острови, Ісландія, Аляска та Фарерські острови.
1) Географиялық қабық ландшафттық қабық, эпигеосфера — атмосфера, литосфера, гидросфера және биосфера қабаттарының бір-бірімен тығыз байланыста болатын ортасы, яғни адамзаттың іс-әрекеті өтетін жердің беткі (жоғарғы) қабығы.
3) Қабықтың құрамдас бөліктері арасында үнемі зат пен энергия айналымы болатындықтан, біреуінің өзгеруі міндетті түрде басқаларын да өзгеріске ұшыратады. Екінші ерекшелігі — зат және сонымен байланысты энергия айналымы, табиғи процестер мен құбылыстардың қайталанып отыруы. Мұнда айналымдардың күрделілігі әрқалай: бірі механикалық қозғалыстар (атмосфера циркуляциясы, теңіз ағындары), екіншісі, заттың агрегаттық күйінің өзгеруі (жердегі ылғал айналымы), үшіншісі химиялық трансформация (биологиялық айналым).
4)Географиялық қабық ұғымын алғаш рет 1910 ж. орыс метеорологы П.И. Броунов, ал географиялық қабық терминін 1932 ж. орыс географы, акад. А.А. Григорьев енгізді.
Дамудың нәтижесінде жер беті мен теңіз, мұхит түбі аумақтық жіктеуге ұшырайды. Құрлықтағы жіктелудің салдарынан географиялық белдемдер пайда болады. Кеңістікте географиялық құрылымның өзгеруінен ландшафттар мен геокешендер түзіледі.
2) білмеймін
