До внутрішніх вод України належать:
морські води, розташовані в бік берега від прямих вихідних ліній, прийнятих для відліку ширини територіального моря України;
води портів України, обмежені лінією, яка проходить через постійні портові споруди, які найбільше виступають у бік моря;
води заток, бухт, губ і лиманів, гаваней і рейдів, береги яких повністю належать Україні, до прямої лінії, проведеної від берега до берега в місці, де з боку моря вперше утворюється один або кілька проходів, якщо ширина кожного з них не перевищує 24 морських миль;
води заток, бухт, губ і лиманів, морів і проток, що історично належать Україні;
обмежена лінією державного кордону частина підземних водних об’єктів, а також вод річок, озер та інших водойм (водних об'єктів), береги яких належать Україні.
Найбільшу площу внутрішніх вод Україна має в Азовському морі, дві третини якого є внутрішніми водами України (інша третина — внутрішні води Росії).[джерело?] В цьому районі морський кордон України і Росії продовжується з лінії розмежування територіальних вод у Чорному морі, йде державним кордоном в Керченській протоці (49 км), де в районі острова Тузла відхиляється дещо на схід[джерело?], і Азовському морі (249,5 км) — до точки кордону на узбережжі Північного Приазов'я.[джерело?] Загальна довжина морського кордону України становить 1355 км, з них по Керченській протоці — 49 кілометрів, по Азовському морю — 249,5 км.
Объяснение:
