Географічне положення значної території Північної Америки в субарктичних та помірних широтах зумовлює суттєвий вплив західного перенесення повітря. Південно-східна частина материка перебуває під впливом вологих пасатів з Атлантичного океану, а у північних полярних районах формуються північно-східні вітри.
Розподіл тепла і вологи на материку в значній мірі залежить від особливостей рельєфу. Зокрема, велику перешкоду для західного потоку повітря створює гірська система Кордильєр. Долаючи її, повітряні маси, що надходять з Тихого океану, залишають всю вологу на узбережжі та західних схилах гір і проникають далі на схід вже більш сухими. На сході Північної Америки значно нижчі гори Аппалачі. Проте й вони також частково перешкоджають проникненню вологого повітря з Атлантики вглиб континенту.
Відсутність гір на півночі та півдні материка, рівнинність його центральних областей дають можливість холодним арктичним повітряним масам далеко на південь. Хвилі холоду іноді досягають узбережжя Мексиканської затоки, приносячи різке похолодання, морози, які супроводжуються снігопадами. Буває й навпаки: тепле тропічне повітря з півдня поширюється далеко на північ, приносячи відлигу.
На межі зіткнення арктичних і помірних, тропічних і помірних повітряних мас формуються атмосферні фронти, де виникають циклони, з якими пов’язані опади.
Гірські масиви Кордильєр та Аппалачів, що розташовані меридіонально, створюють ефект „аеродинамічної труби”, якою проносяться руйнівні смерчі (торнадо), що утворюються в результаті зіткнення повітряних мас із значними контрастами температури.
Объяснение:
ответ: Условия существования организмов независимо от уровня его организации испытывает влияние от экологических факторов, которые по своей организации делятся на группы. Выделяют три группы факторов: абиотические; биотические; антропогенные.
Антропогенными факторами называют воздействие на окружающую среду: продуктов деятельности человека, изменение естественной среды с заменой на искусственно созданные объекты. Эти факторы дополняют загрязнение остаточными продуктами промышленности, жизнедеятельности (выбросы, отходы, удобрения).
Абиотические экологические факторы. Природная окружающая среда состоит из компонентов слагающих ее как единое целое. Она состоит из факторов определяющих ее как среду обитания для разных уровней организации жизни. Ее компоненты:
Свет. Отношение к свету определяет местообитание, основные процессы метаболизма растений, разнообразие животных и их жизнедеятельность.
Вода. Это компонент присутствующий в живых организмах всех уровней организации жизни на Земле. Этот элемент среды обитания занимает большую часть Земли и является средой обитания. Разнообразие живых организмов в большинстве своих видов относится к этой среде.
Атмосфера. Газовая оболочка земли, в которой протекают процессы, регулирующие климатические и температурные режимы планеты. Эти режимы определяют пояса планеты и условия существования на них.
Эдафические или почвенные факторы. Почва результат эрозии горных пород Земли своими свойствами определяют облик планеты. Неорганические компоненты, входящие в ее состав служат питательной средой для растений.
Рельеф местности. Орографические условия местности регулируются изменением поверхности под влиянием геологических эрозионных процессов земли. К ним относят возвышенности, ложбины, речные долины, плоскогорья и другие географические рубежи поверхности Земли.
Влияние абиотических факторов и биотических взаимосвязано. Каждый фактор оказывает положительное или отрицательное влияние на живые организмы.
