Объяснение:
І. Швидке зростання народонаселення останніми десятиріччями (демографічний вибух) — найбільш загальна причина, яка характеризує технологічний б виробництва. Так, якщо зростання чисельності населення з 2 до З млрд. осіб відбулося за 32 роки (1928—1960), то через 15 років (у березні 1976) кількість населення земної кулі досягла 4 млрд. осіб, а на початку 1989 p., тобто менше ніж через 13 років, на Землі проживало 5 млрд. осіб. Нині на планеті налічується понад 6 млрд. осіб, що, на думку науковців, у три рази перевищує кількість населення, яка б відповідала можливостям природних ресурсів і енергетичних резервів забезпечити нормальне існування людей уже у 2100 році. Щоб прогодувати, одягнути, забезпечити житлом постійно зростаючу кількість населення, необхідно суттєво нарощувати виробництво промислової та сільськогосподарської продукції, збільшувати обсяг видобування корисних копалин тощо. Це призводить до поступового вичерпання природних ресурсів, підвищення середньої температури на Землі, забруднення навколишнього середовища та інших негативних явищ глобального масштабу. Демографічний вибух супроводжується нерівномірністю зростання населення у різних країнах та регіонах. У країнах, де найбільший приріст населення, а продуктивні сили розвинуті слабо гаються масовий голод, злидні. Так, в Азії, Африці та Латинській Америці майже 1 млрд. осіб живуть в умовах абсолютних злиднів, до 250 млн дітей хронічно недоїдають; від голоду і постійного недоїдання щороку вмирає понад 40 млн. осіб.
Низький рівень впровадження ресурсо- та енергозаощаджуючих, екологічно чистих технологій. Внаслідок цього із загального обсягу природної речовини, що залучається до процесу виробництва, форми кінцевого продукту набуває лише 1,5%. З надр планети щороку видобувають майже 100 млрд. т руди, корисних копалин і будівельних матеріалів (по 25 т на кожного жителя). В Україні річний обсяг видобутку мінеральної сировини становить 1 млрд. т, а гірської маси — до 3 млрд. т. Із них тільки 5—8% компонентів мінеральної сировини використовуються для виробництва продукції, а решта йде у відходи. Промислові підприємства України в 1995 р. утворили майже 130 млн. т відходів (що становило понад 2,5 т на душу населення), причому з них використано приблизно 15%, а знешкоджено менше 0,5%. З урахуванням побутових відходів у 1990 р. на одного жителя припадало 318 т нагромаджених відходів, а в 1997 р. — понад 400 т. У 1996 р. частка використаних у виробництві знешкоджених відходів становила 21%, а в 1997 —лише 2,3%. Застосування недосконалих технологій, зокрема спалювання нафти, вугілля й природного газу, призвело до того, що у 1990 р. в атмосферу було викинуто до 6 млрд. т вуглекислого газу промислового походження. Вміст його в повітрі щороку зростає на 0,5%, а за останні 150 років збільшився на 25%, причому на 12% за останні 30 років. У пилогазових викидах міститься понад 1400 шкідливих для людини речовин. Вміст двоокису вуглецю в атмосфері зростає, внаслідок чого температура земної поверхні за останні сто років підвищилася на 0,5%.
Швидка урбанізація, зростання гігантських мегаполісів, що супроводжується скороченням сільськогосподарських угідь, лісів, бурхливою автомобілізацією.
Виникненню ситуації екологічної катастрофи сприяли також відносини капіталістичної власності, насамперед хижацьке ставлення монополій до природних ресурсів, навколишнього середовища, лісів, водних ресурсів, Світового океану тощо. За повоєнний період на США загалом припадає понад 40% світового обсягу забруднення екологічного середовища, а на одного жителя країни — 1 кг токсичних речовин у повітрі. Кожен американець завдає довкіллю у 50 разів більше шкоди, ніж, наприклад, житель Індії.
Із усієї сукупності глобальних проблем найактуальнішою є відвернення ядерної війни, припинення руйнівної гонки озброєнь.
