І рівень ( кожне завдання 0,5б.)
1. Озера, які утворилися в місцях розломів і опускання земної кори:
А льодовикові Б загатні в тектонічні
2. Корінне населення Америки:
А індіанці Бмулати В
негри
3. Найменшим багатством рослинний світ відрізняється в широтах:
А тропічних Б арктичних В екваторіальних
4. Планктон-це живі організми, які:
А активно рухаються в товщі води
Б живуть на дні
В переносяться хвилями
5. Тихий та Атлантичний океан з'єднуються протокою:
A Ла-Манш Б Беринговою в Дрейка
6. Природні зони розрізняються:
А кількістю тепла
Б співвідношення тепла і вологи
В кількісто опадів
ІІ рівень ( кожне завдання 16.)
7. Які оболонки Землі охоплюс географічна оболонка?
8. Чим теплі течії відрізняються від холодних?
9. Назвіть основні кліматичні поясн.
ІІ рівень (10-20., 11-16.)
10. Поясніть, у чому полягає цілісність географічної оболонки.
1. Яка держава займає цілий материк і який материк не належить жодній
державі?
ІV рівень (36)
12. Згідно плану дати характеристику Індії на політичній карті
А у яких півкулях відносно екватора та нульового меридіана розташована;
Б у якій частині якого материка розташована;
В з якими крашами межує;​

Льодовики поділяються на типи за ознакою їх розташування відносно рельєфу місцевості та в залежності від розумів живлення. Від власно гірських та долинних відрізняють материкові покривні льодовики (льодовикові щити та куполи), які мають вигляд суцільного льодового покриву великої потужності, що залягає незалежно від рельєфу місцевості. Такі материкові льодовики поширені в арктичних та антарктичних областях. Їхні кінці спускаються в море й дають качан льодовим плавучим горам - айсбергам.

Серед гірських та долинних льодовиків визначають:

а) льодовики гірських схилів (мал.);

б) долинні льодовики;

в) льодовики гірських вершин;

г) складні льодовикові комплекси.

Розрізняють дві групи льодовиків:

покривні;

гірські.

Покривні розміщуються на материках або крупних островах.

Объяснение:

Если много

Смешанные леса, леса из хвойных и широколиственных древесных пород, распространённые на равнинах и в нижнем поясе гор умеренного влажного климата Евразии и Северной Америки.
Смешанные леса, образованы хвойными и мелколиственными или хвойными и широколиственными породами. Хвойно-мелколиств. леса распространены по всей тайге Евразии и характеризуют смены производных мелколиств. лесов (березняков, осинников) коренными хвойными (сосняками, ельниками) . Хвойно-широколиств. леса образуют переходную полосу от таёжных лесов к широколиственным. Они распространены на равнинах и в ниж. поясе гор с умеренным влажным климатом в Евразии (занимают большие площади в Европ. части СССР) и Сев. Америке. В их составе ель, сосна, дуб, липа, клён, ясень, ильм, вяз. Более разнообразны по видовому составу дальневосточные хвойно-широколиств. леса, к-рые образованы сосной кедровой корейской, елью аянской, пихтой белокорой, дубом монгольским, ясенем маньчжурским, липой амурской. В Сев. Америке хвойно-широколиств. леса распространены в области Великих озёр; в их состав входят клён сахарный, пихта бальзамическая, бук крупнолистный и др.