Сьогодні на Землі виділяють три світові релігії (ті, що поширені не в окремих, а багатьох країнах світу) — християнство, іслам і буддизм. Найрозповсюдженішою серед них є християнство (країни Європи, Америки й Австралії, а також Азії та Африки, куди воно прийшло завдяки місіонерській діяльності європейців), У ньому основними напрямками є католицизм (понад 1,1 млрд осіб), протестантизм (понад 0,5 млрд осіб) і православ'я (близько 300 млн віруючих, що належать до різних автокефальних церков). У деяких країнах світу (зокрема, у США, Канаді) розвиваються всі ці напрямки. Водночас у Латинській Америці, більшості країн Європи пануючою релігією є католицизм, у Греції, Болгарії, Грузії, Україні та ін.— православ'я, у Великій Британії, Швеції, Норвегії — протестантизм. Протестантизм домінує також в Австралії, Новій Зеландії, Південній Африці.
Поширення іншої світової релігії — ісламу (мусульманства) — має компактніший характер. У цій світовій релігії існують два головні напрямки: суннітський (окрім священної книги — кора-ну, визнають розповіді і висловлювання пророка Мухамеда — сунни) і шиїтський. У сучасному мусульманському світі переважають сунніти, водночас шиїти живуть, в основному, у двох країнах — Ірані та Іраку.
Объяснение:
У людському суспільстві існування віри у вигляді різних віровчень можна прослідкувати з найдавніших часів. Одні віровчення (релігії, світогляди, ідеології) змінюють інші, кожне покоління описує суще за до понять свого часу і таким чином віра продовжує жити у суспільстві.
Релігія — це складне соціальне і духовне явище, корені якого виходять з глибинних теренів суспільної історії. Соціальна природа та риси релігії вказують на її зв'язок з розвитком суспільства — певної самовідтворюючої системи, де один елемент пов'язаний з іншим. Слово походить від лат. Religio — і означає зв'язок. Процеси прогресивних змін або занепаду духовних цінностей в цілому всього суспільства неодмінно позначаються і на історичній еволюції релігійних вчень, зміст яких становить основу релігійних вірувань. Звідси виникає необхідність комплексного вивчення релігієзнавством релігійних вчень з урахуванням їх догматичного змісту й тих суспільних факторів, що обумовлюють історичні особливості виникнення і функціонування тих чи інших релігійних ідей.
Релігія — явище дуже складне і має соціальний характер, тобто воно виникло в суспільстві цілком закономірно[Джерело?] й існує разом з ним. Релігія є однією з найдревніших форм суспільної свідомості — однією з форм відображення світу, але відображення своєрідного.
Інші визначення терміну «релігія»:
б життя;система символів, моральних правил, обрядів та культових дійств, що надходить від загальних уявлень про порядок буття
