1) Географическое положение Кемеровской области
2) Рельеф, геологическое строение и полезные ископаемые Кемеровской области
3) Климат и внутренние воды Кемеровской области
4) Растительный и животный мир Кузбасса.
5) Природное районирование области.
6) Оценка экологической ситуации Кемеровской области

Земная кора более чем на половину состоит из кварца. в он фигурирует под названием диоксид кремния (sio2), в минералогии – кремнезем. в чистом виде кварц представляет собой твердые, совершенно прозрачные шестигранные кристаллы с заостренной верхушкой. их твердость, как считают некоторые исследователи, и стала причиной происхождения названия минерала. на шкале твердости впереди кварца только алмазы, корунды и топазы. своей высокой теплопроводности чистый, без примесей, кварц (горный хрусталь) всегда прохладный на ощупь. это его свойство использовали еще в древнем риме, изготавливая хрустальные шары специально для того, чтобы знатные римляне могли охлаждать руки в жаркое время.к уникальным свойствам камня относится и его устойчивость к веществам, в частности – к сильным кислотам. растворить его можно только в плавиковой кислоте или расплаве щелочи. для того же, чтобы расплавить кварц, его нужно разогреть свыше 1700°с. то есть, в обычных условиях нанести какой-либо вред украшению из этого минерала не просто сложно, но и, практически, невоза разнообразие видов ювелирные кварцы должны быть особенностям своей внутренней структуры и наличию примесей. различным условиям образования кварцевых кристаллов земная кора обогатилась россыпью самоцветов, а человечество – возможностью наслаждаться созерцанием земной (в прямом смысле слова) красоты.горный хрусталь можно считать базовым видом кварца. он идеален по своей структуре и совершенно прозрачен, так как не имеет примесей.молочный кварц также не содержит включений, которые могли бы его окрасить, но почти непрозрачен из-за мельчайших внутренних трещин или пузырьков газа или жидкостей.среди цветных кварцев, использующихся для ювелирных украшений, наиболее ценимы: розовый кварц,фиолетовый аметист,дымчатый раухтопаз,желтый цитрин,черный морион,синий перунит,мерцающий авантюрин,кварц-волосатик,золотисто-коричневый тигровый глаз,синевато-серый соколиный глаз,белый или розовато-серый кошачий глаз. отдельно нужно сказать о халцедонах – видах кварцев со скрытокристаллической структурой. к ним относятся: агат, сердолик, карнеол, оникс, хризопраз и другие.зможно.

З давніх часів люди знали нро небесні тіла, які вони назвали планетами. Зовні вони схожі на зорі, але відрізняються від них тим, що постійно переміщуються по небу, переходячи з одного сузір’я до іншого, змінюючи свою яскравість. Пояснюється це тим, що планети рухаються своїми орбітами навколо Сонця і світять нам його відбитим світлом. Тобто самі планети не випромінюють світло.Пині вчені налічують вісім планет Сонячної системи. У шести з них виявлено природні супутники - небесні тіла, які обертаються навколо планет. Проте в природі існують ш;е й небесні тіла. Це всі тіла, ш;о знаходяться за межами Землі: зорі, планети, комети, астероїди тош;о. Найбільшими небесними тілами є зорі, найменшими - космічний пил. Тисячі років люди гають за зоряним небом, намагаючись розібратись у його зоряному різноманітті, класифікувати його, якось позначити.Зоря — самосвітне небесне тілоРозжарені небесні тіла, що випромінюють світло, називають зорями. Неозброєним оком на зоряному небі можна налічити близько 3000 зір, а за до бінокля, підзорної труби чи телескопа - набагато більше. Щоб простіше було орієнтуватися серед великої кількості зір, які можна побачити неозброєним оком, небесну сферу поділили на ділянки, а зорі на цих ділянках об’єднали в групи і назвали сузір’ями.Давні дослідники зоряного неба нодумки сполучали зорі лініями так, що вони схематично нагадують певні фігури. Тому на небі можна знайти Терези й Рака, Тельця і Пса. Багато назв зір і сузір’їв пов’язано з міфами й легендами. Не виняток і сузір’я Оріона, яке легко знайти на нашому небі за яскравими зорями 
Планети земної групи мають високу густину та складаються переважно з силікатів та металізованого заліза (на відміну від газових гігантів та льодових карликових планет, об’єктів пояса Койпера та хмари Оорта). Найбільша планета земної групи — Земля, більше ніж у 14 разів поступається в масі найменшому газовому гіганту — Урану, але при цьому у 400 разів масивніша найбільшого об’єкта поясу Койпера.
Планети земної групи складаються переважно з кисню, кремнію, заліза, магнію, алюмінію та інших важких елементів.
Всі планети земної групи мають наступну будову:
у центрі планети залізне ядро з невеликою кількістю нікелю.мантія складається з силікатівкора, яка виникла через часткове плавлення мантії складається також з силікатних порід. З поміж планет земної групи тільки у Меркурія немає кори, оскільки вона була розбита в результаті метеоритних бомбардувань. Земля відрізняється від інших планет групи наявністю великої кількості гранітів у корі.Дві планети земної групи (Земля та Марс) мають супутники і жодна зі всіх чотирьох планет групи не має кілець.