1. Характеристика изучаемого участка территории (г. Белоярский):

Определение географического положения.

1.Запишите дату исследования (число, месяц, год ).

2. Административное положение: область, район, окрестности населенного пункта.

3.Географическое положение: равнина, возвышенность и пр.

4.Рельеф: например, всхолмленная равнина с разветвленной системой оврагов.

5.Климат: Характер и степень увлажнения. Например: атмосферные осадки преимущественно в летний и осенний период, 500 – 600 мм.

6.Определить характер водоснабжения территории.

Он разделяется на тип:

а) верховое – увлажнение территории в летнее время только за счет атмосферных осадков в почву;

б) низовое застойное – воды атмосферных осадков и грунтовые воды задерживаются близко к поверхности и долго стекают;

в) низовое проточное – увлажнение подвижными грунтовыми водами, стекающими в близко расположенное русло водостока.

г) поемное увлажнение – складывается весной в долинах рек и низинах, имеющих сток; а летом так складывается верховое или низовое.

д) конденсационное – за счет конденсации атмосферной влаги на поверхности растений, может быть параллельно с другими видами увлажнений.

7.Определите характер увлажнения, оно может быть недостаточным, средним, избыточным.

А.Е.Ферсман

Объяснение: В 1920 г. начался самый героический период деятельности А. Е. Ферсмана. Как только Мурманский север был освобожден от интервентов, в мае 1920 г. туда была направлена специальная комиссия, в которую входили и геологи: А. Е. Ферсман и президент Академии наук А. П. Карпинский. Выйдя на станции Имандра в Хибинских горах, ученые сразу обнаружили большое количество неизвестных минералов. Это так заинтересовало Ферсмана, посетившего множество музеев мира и знавшего их коллекции, что уже осенью он организовал в Хибины экскурсию и убедился, что обычных минералов вроде кварца, полевых шпатов или кальцита там нет, а редкие соединения встречаются на каждом шагу. В 1921 г. он уже снарядил туда длительную экспедицию. Географические карты для Кольского полуострова еще не были составлены. Три месяца в заполярной глуши без карт и какой бы то ни было связи с внешним миром. Три месяца напряженной работы среди скал. На самой высокой горе Хибин Кукисвумчорр они нашли глыбы апатита, но на обратном пути попали в непогоду и заблудились. Только в 1923 году удалось вторично найти это место и точно его зафиксировать. Это было ставшее теперь знаменитым Хибинское месторождение апатита.

Відповідь:

ґрунт є середовищем для розвитку і еволюції життя на Землі. В одному грамі ґрунту можна нарахувати один мільярд бактеріальних клітин; амеб і джгутиконосців до мільйона особин, інфузорій — 1000. У верхньому шарі родючого ґрунту біомаса бактерій може становити 400-5000 кг/га

ґрунт забезпечує великий геологічний і малий біологічний кругообіг речовин на земній поверхні. В ґрунті акумулюються біогенні елементи, він їх накопичує і перешкоджає швидкому виносу в гідросферу.

ґрунт регулює хімічний склад атмосфери і гідросфери. Ґрунти постійно обмінюються газами з приземним шаром тропосфери, поглинають кисень і віддають вуглекислий та інші гази. Ґрунтове «дихання» разом з фотосинтезом і диханням живих організмів підтримують постійний склад атмосфери. Ґрунт є фактором формування сольового складу Світового океану.

ґрунт є фактором біопродуктивності наземних екосистем. Ґрунт регулює біосферні процеси, зокрема, густоту живих організмів на земній поверхні. Ґрунт має певні властивості, які обмежують життєдіяльність деяких груп організмів. Дуже сухий або дуже вологий; кислий або лужний, бідний елементами живлення або родючий ґрунти, взаємодіючи з кліматом, регулюють розселення різних видів, популяцій, їх густоту та інші параметри життєдіяльності організмів.

ґрунт є акумулятором необіогенної неживої речовини (гумусу) і зв'язаної з ним хімічної енергії, арена трансформації та передачі в глибокі шари літосфери палеобіогенної речовини.

Пояснення: Розповідаєш приблизно цей матеріал.