Большое Медвежье озеро находится на севере Канады в 270 км от моря Бофорта (залив Амундсена). Это район северного полярного круга, то есть можно говорить, что северная часть водоёма принадлежит Арктике, а южная часть северному поясу умеренного климата.
Водоём лежит на высоте 156 метров над уровнем моря. Площадь водного зеркала равна 31328 кв. км (географический справочник Канады). Объём воды равен 2236 куб. км. Длина озера равна 320 км, а ширина составляет 175 км. Максимальная глубина соответствует 413 метрам. Средняя глубина 71,7 метров. Длина береговой линии равна 2719 км.
Рассматриваемое озеро занимает 8 место по величине в мире, 4 место в Северной Америке и считается крупнейшим в Канаде. Через Большую Медвежью реку (длина 113 км) соединяется с рекой Маккензи. Это очень важная транспортная связь в те 4 месяца, когда водоём не замерзает. Остальные 8 месяцев с ноября по июнь он скован льдом.Впервые о большом водоёме в Заполярье узнал в 1783 году торговец мехом Питер Понд. Это был успешный предприниматель, который одним из первых понял, что западные и северные районы Канады гораздо богаче пушниной, чем южные и восточные. Он побывал на озере и даже нарисовал первую карту северо-западных районов, прилегающих к реке Маккензи.
В 1800 году на берегах водоёма побывал Джон Франклин, который считается первооткрывателем Северо-Западного прохода. Он же заложил посёлок Форт-Франклин на юго-западной оконечности озера. Тот стал базой для освоения северных районов.
В 1900 году на этих землях появился сотрудник геологической службы Канады Роберт Белл. В 1930 году была обнаружена руда, содержащая уран и радий, и на восточном побережь6е водоёма в 1933 году построили посёлок Порт-Радий. В последствии рудные месторождения были закрыты, так как возросла стоимость добычи. К тому же, южнее геологи нашли другие аналогичные месторождения.
Населённые пунктыС учётом географического положения, на Большом Медвежьем озере находятся лишь 2 населённых пункта. Это Делайн (бывший Форт-Франклин) и Эко-Бей (Порт-Радий).
Deline в переводе означает «где потекут реки». Это небольшой посёлок с населением 472 человека. Располагается на высоте 214 метров над уровнем моря. Находится на расстоянии 544 км от столицы Северо-Западных территорий города Йеллоунайфа (население 19,3 тыс. человек). В этом населённом пункте имеется аэропорт.
Второй посёлок Эко-Бей существовал с 1933 года по 1960 год в качестве основного поселения для работников, добывающих уран. Затем, с 1964 года по 1982 год в этих местах добывали серебро. Все шахты окончательно закрыли в 1982 году. После этого в посёлке случился пожар, и большая часть зданий сгорела. В 2007 году была ликвидирована вся инфраструктура. В настоящее время на месте посёлка находится лишь обелиск с мемориальной табличкой.
КлиматКлимат арктический. В районе аэропорта Делайн температура зимой держится на отметке минус 23-27 градусов по Цельсию. В летние месяцы температура поднимается до плюс 10 градусов по Цельсию. Осадков выпадает в год 268 мм. В среднем осадки выпадают 102 дня в году. В летний период насчитывается 49 дождливых дней. Средняя влажность составляет 70%.
Большое Медвежье озеро богато рыбой, причём много реликтовых видов. Промысловый лов запрещён, так как популяции рыб медленно восстанавливаются в ледяной воде. Нынешнее название принято в 1902 году. Здесь учли и наличие медведей вблизи водоёма и созвездие Большую Медведицу, чьи звёзды отражаются в местных водах.
Метою тематичної виставки «Водні ресурси України» є привернення уваги та підвищення рівня інформативності, щодо важливості збереження та освоєння водних ресурсів, проблеми якості води, необхідності охорони водних ресурсів та їх раціонального використання.
Вода – одна з найважливіших компонентів біосфери, основа життя на Землі та є одним з найголовніших видів природних ресурсів.
Поняття водні ресурси охоплює всі води нашої планети, що перебувають у вільному, хімічно незв'язаному стані. Вони у широкому розумінні складаються з вод Світового океану та поверхневих (ріки, озера, водосховища, ставки) і підземних вод суходолу, а також вод, зосереджених у льодовиках, заболочених і перезволожених грунтах, атмосфері. У вузькому розумінні до поняття водні ресурси належать поверхневі та підземні води певної території й акваторії, придатні для використання у сільськогосподарському і промисловому виробництві та для задоволення комунально-побутових потреб населення.
Водні ресурси являють собою стратегічний, життєво важливий природний ресурс, що має особливе значення. Вони є національним багатством кожної країни, однією з природних основ її економічного розвитку. Вони забезпечують усі сфери життя і господарської діяльності людини, визначають можливості розвитку промисловості й сільського господарства, розміщення населених пунктів, організації відпочинку й оздоровлення людей.
Із загальної поверхні планети, площа якої становить 510 млн. км, вода займає 70,8 %. Але більше як 98 % усіх водних ресурсів планети становлять води з підвищеною мінералізацією, які мало придатні для господарського використання. Частка прісних вод, придатних для господарського споживання становить всього 4,2 млн. км (0,3 % загального об’єму гідросфери).Більша частина населення планети страждає від нестачі води, або від її незадовільної якості.
Україна належить до держав з недостатнім забезпеченням водними ресурсами. Вона – одна з найменш водозабезпечених країн Європи. Водні об’єкти України вкривають 24,2 тис.кв.км, що становить 4,0% від її загальної території ( 603,7 тис. кв. км ). До цих об’єктів належать річки, озера, водосховища, ставки, канали тощо. Територія України має не дуже густу річкову мережу ( середнє значення – 0,34 км/кв.км ), тут нема великих природних водойм і небагаті запаси підземних вод. Болота, що були природним регулятором водності річок, нині наполовину осушені. Отже, водні природні ресурси України – це, насамперед, місцевий і транзитний стік річок, водні запаси озер, штучних водойм і підземних горизонтів.
При здійсненні водогосподарської політики в нашій країні впродовж багатьох десятиліть вода ніколи не розглядалася як основа життєзабезпечення природних екосистем і людини, не враховувався і не прогнозувався економічний стан водних систем і їхній вплив на біорізноманіття. Традиційно вода розглядалася і використовувалась тільки як господарський ресурс для промислового і сільськогосподарського виробництва, отримання електроенергії, а також для скидання стічних вод, що зрештою і призвело до вичерпання природно-екологічного потенціалу водних ресурсів.
Інтеграція України до Європейського Економічного Співробітництва (ЄЕС) і Світової організації торгівлі (СОТ) передбачає формування та реалізацію збалансованої політики переходу України до сталого розвитку. Екологічні вимоги СОТ передбачають зменшення негативного антропогенного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище і здоров’я людей. Україна має узгодити свою національну стратегію розвитку з вимогами ЄЕС, СОТ і міжнародними зобов’язаннями зі сталого розвитку загалом та екологічними і водними зокрема.
Міжнародні експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) встановили, що понад 60% захворювань у світі зумовлено вживанням недоброякісної води. Отже сьогодні вода розцінюється не тільки як природний ресурс, вона має яскраво виражену соціальну значимість. У підтвердження цьому Міністерською декларацією Всесвітнього Водного Форуму в Гаазі в 2000 році, Міжнародною конференцією по прісній воді ( Бонн, грудень 2001 р.) якість води визнана основним показником збалансованого розвитку суспільства, його безпеки й існування в цілому.
Саме тому забезпечення наших громадян, галузей економіки доброякісною водою є одним з пріоритетних завдань соціально-економічної політики для України.
Раціональне використання природних ресурсів (у нашому випадку - водних), гармонізація взаємин людини і природи, охорона навколишнього середовища – ці питання відносяться до найбільш актуальних проблем сьогодення, бо торкаються кожного жителя планети, оскільки від їхнього вирішення залежить майбутнє всього людства.
Объяснение:
