Група 2:Українці успадкували риси населення доби Русі[1]. Ранньосередньовічний відлік етногенезу майбутньої нації, котрий обґрунтували зокрема Грушевський, Бжеський та Залізняк, є переважаючим у науковому середовищі XXI ст.
У той же час, на думку окремих істориків, зокрема, Смолія, котрий (услід за тезами Погодіна) зазначив, що варто відрізняти етногенез від формування української нації, яке відбулося у XVI столітті з української народності[2][3].
За визначенням соціолога О. В. Нельга, етногенез — це сукупність соціально-історичних та духовно-культурних процесів, що призводять до виникнення етнічного як явища і зумовлюють його подальший розвиток[4]. Вік народу визначається тривалістю його безперервного етнокультурного розвитку[5].
ответ: История свидетельствует, что многие религиозные верования и культы являются продуктами общественного развития, отражают в своих специфических учениях и доктринах существенные черты разных социальных эпох. В связи с этим религия является универсальным духовным явлением в жизни общества. Религиозное верование объединяет с догматов, моральных и духовных ценностей определенные слои населения в иерархически построенные церковные организации, противопоставляет по четко определенным конфессиональным признакам различные группировки верующих и в контексте современных социальных реформ может консолидации различных общин верующих в их борьбе против негативных социальных отклонений и явлений, выполнять другие функции.
