Україна
має досить розвинену харчову промисловість, яка в
основному задовольняє внутрішній попит на
продовольство та має вагому роль в експортному
потенціалі країни. Однак її технологічний розвиток
суттєво відстає від розвинених країн. Це вказує на те,
що його важлива роль в динаміці соціально-
економічного розвитку України в контексті глобальних
викликів поки що недостатньо оцінена, а в державі
відсутня активна політика забезпечення динамічного
його розвитку, що обумовлює необхідність більш
глибокого дослідження даної сфери економічної
діяльності. Аналіз проблем розвитку харчової
промисловості України здійснювала низка
дослідників: П. М. Купчак [1], Л. В. Назарова [2],
Л. О. Пашнюк [3], О. Є. Пилипенко [4] та інші. При
цьому здебільшого галузь досліджуються в межах АПК
без прив’язки до соціально-економічних проблем. Так,
доцільно розглянути діяльність харчової
промисловості у більш широкому контексті – реалізації
Цілей сталого розвитку.
Формулювання цілей дослідження. Метою статті є
обґрунтування важливої ролі харчової промисловості в
розвитку соціально-економічного України та
досягненні Цілей сталого розвитку.
Виклад основного матеріалу дослідження.
У 2016 р. у харчовій промисловості України працювало
5198 підприємств, які повністю забезпечили зростаючі
потреби внутрішнього ринку та значний обсяг експорту
продукції. Сьогодні вітчизняна харчова промисловість
об'єднує 22 спеціалізовані галузі, до яких входить
понад 40 основних виробництв. Провідними галузями
є: олійно-жирова промисловість, м'ясна, кондитер-
ська, молочна, спиртова, борошномельна, цукрова.
Овцеводство – эта одна из самых популярных отраслей животноводства, наряду со свиноводством, скотоводством и птицеводством. Популярность этого вида деятельности объясняется следующими факторами:
1. неприхотливость животных в содержании и разведении;
2. ранняя половая зрелость животных, которых можно случать уже в полуторагодовалом возрасте;
3. отсутствие необходимости в закупке редких и дорогостоящих кормов, так как овцы и бараны — это пастбищные животные, корм необходимо закупать только на зиму;
4. доступный вид деятельности для сельских жителей;
5. не требует покупки специального дорогостоящего оборудования
Объяснение:
