Использую карту учебного атласа подпишите на карте 1.нефтегазоносные провинции 2. бассейн и месторождение железных руд
3. угольные бассейны​

 В самый разгар Великой Отечественной войны, в 1943 году, советский математик Отто Юльевич Шмидт выдвинул гипотезу, согласно которой Солнце, двигаясь по Галактике, увлекло своим притяжением холодную пылевую туманность. На возражения астрономов о невозможности гравитационного захвата при сближении двух тел Шмидт отвечал, что одновременно с Солнцем мимо туманности, вероятно, проходила другая звезда, которая и захватить вещество. Получилась еще одна сомнительная катастрофическая гипотеза, каких в первой половине XX века выдвигалось множество. Но заслуга Шмидта состояла том, что, несмотря на сомнения, он рискнул исследовать детали эволюции околосолнечного протопланетного облака, чем до него почти никто всерьез не занимался. Созданная им научная группа в 1945 году стала отделом эволюции Земли в Институте теоретической геофизики (ныне Институт физики Земли РАН имени О.Ю. Шмидта). Разрабатывая гипотезу своего руководителя, сотрудники отдела глубоко ее переработали: отбросили идею о случайном захвате облака, а его состав сделали смешанным газопылевым. 
    В итоге к 1960-м годам сформировался следующий классический сценарий образования планетной системы. При сжатии первичной туманности примерно 5—10% вещества образуют вокруг Солнца газопылевой диск. Из-за аэродинамического трения пыль быстро оседает сквозь газ к плоскости диска и формирует тонкий пылевой субдиск. В нем возникают сгущения, из которых вырастают планетезимали — скрепляемые гравитационными силами плотные объекты примерно километрового размера. Они укрупняются в столкновениях, формируя зародыши планет диаметром тысячи километров, которые своим притяжением собирают остатки газа, пыли и более мелких планетезималей, а затем, сливаясь друг с другом, превращаются в планеты. 
    Хотя от идей Шмидта в этом сценарии осталось не так уж много, в России его принято называть именем основоположника. В мире же он больше известен по работам астронома Виктора Сафронова, который пришел в отдел Шмидта в 1949 году и в течение полувека развивал эту теорию. 
    В 1972 году в Ницце большая конференция, где космогонисты детально обсуждали четыре основных сценария образования планетных систем, разработанных британскими, американскими, шведскими и советскими специалистами. Последняя модель в итоге была признана наиболее обоснованной с точки зрения динамики. В том же году монография Виктора Сафронова «Эволюция допланетного облака и образование Земли и планет» была издана в США, закрепив приоритет советской космогонической школы. 
    И все же модель Шмидта так и не разрешила ключевых проблем космогонии: откуда взялось протопланетное облако, почему оно стало сжиматься, как из пыли образовались планетезимали и в чем же все-таки причина перераспределения углового момента? 

Титан завдяки поєднанню механічних і фізико-хімічних властивостей та високій корозійній стійкості використовується в різних галузях промисловості: авіакосмічній, хімічній, харчовій, у нафтовому машинобудуванні, чорній і кольоровій металургії, у виробництві пігментів для фарб, паперу, тощо.
За обсягами виробництва і використання алюміній стабільно займає друге місце після заліза. Він широко застосовується в автомобілебудуванні, авіаційній та космічній техніці, виробництві сплавів, у цивільному та індустріальному будівництві, для виготовлення тари, пакувальних матеріалів, у виробництві фарб, у фармацевтичній і хімічній галузях промисловості. Алюмінієва промисловість України представлена Миколаївським глиноземним заводом (МГЗ), Запорізьким алюмінієвим комбінатом (ЗАЛК). Основною сировиною для виробництва алюмінію є боксити з вмістом глинозему 48-60%. Україна не має такої високоякісної сировини і заводи працюють виключно на сировині, яка імпортується із Гвінеї, Австралії, Ямайки. На території України розвідане Високопільське родовище бокситів, яке враховане Державним балансом запасів та більш дрібні родовища бокситів – Південно-Нікопольське та Смілянське. Залізисті боксити родовищ низької якості, за своїми показниками при існуючій технології неконкурентноспроможні порівняно з імпортною сировиною. Родовище не розробляється.
Головними сферами використання нікелю є металургія (виробництво нержавіючої і легованої сталі), хімічна і аерокосмічна галузі, приладобудування, суднобудування, автомобіле- і авіабудування та інші галузі економіки. В Україні за результатами геологорозвідувальних робіт 1951–1959 рр. на Побужжі та в районі Середнього Придніпров’я відкрито і розвідано 10 комплексних родовищ нікелю та кобальту.
Основне застосування цинку – оцинкування поверхні сталевих і чавунних виробів з метою захисту поверхні від корозії; цинк входить до ряду сплавів (латуні, бронзи, мельхіору і ін.), використовується для виготовлення листів, стрічок, труб, автомобільних шин, білил, відливання типографських шрифтів та ін.

Свинець використовується в електротехніці при виробництві акумуляторів, входить до ряду сплавів, у хімічній промисловості для виготовлення апаратури, яка стійка до дії активних реагентів, для виготовлення фарб, кабелю, захисних екранів від радіоактивного випромінювання, у військовій справі.