3. Определите, к каким функциональным стилям речи относятся следующие отрывки текстов. ответы запишите после предваряющих каждый отрывок цифр. 1. По серой, всклокоченной шерсти степняка ползли мрачные тени рваных облаков. Словно пережившая ужас девочка, солнце пряталось за ними, как за спинами старших братьев.

2. Облака — взвешенные в атмосфере продукты конденсации водяного пара, видимые на небе невооруженным глазом и с поверхности Земли, и из космического пространства.

3. Облака… Мы встречаемся с ними почти каждый день. Каждый раз, подняв голову к небу, по количеству, форме и цвету облаков мы пытаемся или сделать прогноз погоды, или просто любуемся их красотой.

4. - Ты видишь это облако? - Да! - И на что оно похоже, по-твоему? - На бегемота! - А мне кажется, на шляпу!

5. Я, метеоролог Степан Степанцов, по поводу неожиданного появления грозового облака в ночь с девятнадцатого на двадцатое февраля 2005 года в указанном ранее районе довожу до вашего сведения, что подобные атмосферные явления в нашей местности маловероятны. Однако за последние сто двадцать лет мои коллеги наблюдали подобное четыре раза.

4. Прочитайте текст, определите тип речи.

Книги шептали мне о другой жизни, более человеческой, чем та, которую я знал, они указывали мне мое место в жизни. Всё более расширяя передо мной пределы мира, книги говорили мне о том, как велик и прекрасен человек в стремлении к лучшему, как много сделал он на земле и каких невероятных страданий стоило это ему. И в душе моей росло внимание к человеку, что бы он ни был, скоплялось уважение к его труду, любовь к его беспокойному духу. Жизнь становилась радостнее, жизнь наполнялась великим смыслом.

5.Определите средства выразительности в прозаических и поэтических текстах.

1. Привычные к степям – глаза, Привычные к слезам – глаза, Зеленые – соленые –

Крестьянские глаза! (М.Цветаева)

2. Величье низкое, божественная грязь! (Ш.Бодлер)

3. Нас ведь вся Москва знает. Бог знает, что наплетут, Москва ведь такая сплетница. (А.Куприн)

4. Здесь вы встретите усы чудные, никаким пером, никакою кистью не изобразимые. (Н.Гоголь)

5. Сусальным золотом горят В лесах рождественские елки. (О.Мандельштам)

а) метонимия; б) сравнение; в) оксюморон; г) эпифора; д) гипербола.

6. Отметьте в предложениях случаи неверного употребления слов.

После долгих дебатов прогулку назначили на воскресенье.

Во время интервала между уроками в класс вошел директор школы.

Спортсмены начисто проиграли соревнования в беге.

Местные хулиганы в результате проведенных мероприятий струхнули.
​

Этни́ческое самосозна́ние или этни́ческая иденти́чность — эмоционально-когнитивный процесс осознания принадлежности человека в какой-либо этнической общности[1][2]; является проекцией на сознание людей существующих этнических связей, и проявляется в виде этнонима. Один из видов социальной идентификации. В переписях населения и других видах массового статистического учёта используется как основной этнический определитель[1].

Этническое самосознание основывается на противопоставлении «мы-они», общности происхождения и исторической судьбы, генеалогических преданиях, участии в каких-либо исторических событиях, представлениях о «родном языке» и «родной земле». На поздних стадиях развития общества, большую роль в формировании развитии этнического самосознания играет национальная интеллигенция[1].

Объяснение:

Вплив людини - це вплив виробничої та невиробничої діяльності людей на властивості природних систем. Вплив може бути навмисним і ненавмисним. "Навмисний" вплив розуміють як цілеспрямовану та свідому дію, що здійснюється в процесі матеріального виробництва з метою задоволення певних потреб суспільства (напр., будівництво ГБС для потреб енергетики, спорудження водосховища для цілей водопостачання та іригації, вирубка лісу для отримання деревини тощо). "Навмисний" вплив - це об'єкт економіки, він заздалегідь планується та фінансується. "Ненавмисний" вплив являє собою побічний ефект навмисного. Наприклад, спорудження водосховища часто призводить до підвищення рівня ґрунтових вод і підтоплення, абразії берегів, погіршення якості води та інших "незапланованих" наслідків. Побічні ефекти не завжди виявляються одразу, нерідко мають негативний характер. Саме тому їхнє вивчення та аналіз є однією з найважливіших завдань геоекології.

Вплив людини на природні геосистеми, як правило, здійснюється за до технічних засобів. Вони можуть бути стаціонарними, тобто такими, які не змінюють свого положення, та нестаціонарними, тобто рухомими. До стаціонарних засобів належать інженерні споруди - будь-які об'єкти, що довгий час зберігаються на місцевості, створені людиною із штучних або природних матеріалів (напр., промислові підприємства, греблі, канали та ін.). їхня дія звичайно локалізована у та відбувається у більшості випадків безперервно. У результаті час існування інженерних споруд і тривалість їхнього впливу на природу, як правило, збігаються. Що стосується нестаціонарних технічних засобів (сільськогосподарських знарядь, будівельних машин тощо), то їхня дія носить короткочасний характер. Вона може періодично повторюватися (як, напр., оранка), але не є безперервною. Незважаючи на це, зміни в природі, викликані цією технікою, можуть зберігатися багато років.