Головним вододілом у Південній Америці є гори Анди. Оскільки води розміщені на крайньому заході материка, більшість річок Південної Америки належать до басейну Атлантичного океану 90% територі. Лише короткі pічки стIкають з Анд у Тихнй океан. На відміну від Африки. у зв'язку з вологим кліматом материка та особливостями його рельефу, площі басейну внутршшнього стоку дуже мал (5% територп)
Найбільшою річкою Південної Америки є Амазонка. «Цариця річок», «диво природи», «загадкова, «неповторна»-як тільки не називають ї. Вона бере початок високо в Андах на заході 1, подолавши шях у 6400 км, впадає в Атлантичнй океан на сході. По дорозі до океану Амазонка приймає близько 500 приток. з них 17 протяжністю понад 1500 км. Плоша ї басейну найбільша в світі й перевищує 7 млн. км2 (як ціла Австралія!). На цій площі може вміститися 11 таких країн. як наша Україна. Водночас це найповноводніша і найдовша річка світу. Вона виносить в Океан 15%о усієi pічкової води планети. Для такої кількості води знадобилося б 130 річок таких, як наш Дншро. Вона такоже найширшою і найглибшою річкою планети. Амазонка утворюється вд злиття двох річок — Укаялі і Мараньйону. Уже в місці злитя ширнна річки досягає 2 км. На Амазонській низовині вона ділиться на безліч рукавів проток. Не кожен лоцман. навіть дуже досвідчений. може розібратнся в цьому водному мереживі. У нижній течі ширина Амазонки досягає 20 км. В п гирлі безліч островів. з яких найбілышим є Маражо. Річка така широка і глибока, що океанічні кораблі заходять вгору по нй на 1700 км.
Оскільки Амазонка більшою частиною протікає через екваторіальний кліматичний пояс, вона має дощове живлення та повноводна увесь рік. Ате лтом та зимою вона ще б1льше виходить з берегів. оскільки п живлять притоки. що беруть початок у Північній Південній півкулях. У грудні-лютому надходить багато води з приток Південної півкулі. де в цей час дошовий період, а у червні-серпні Північно1 коли там випадають дощі. Вода виходитьз берегів і розливається на 80-100 км.
На количество осадков влияет удаленность от Атлантического океана.
Объяснение:
Оба города находятся в умеренных широтах ( Москва - 55-я параллель, а Якутск - 62-я параллель), но при этом среднегодовое количество осадков в Москве - 700 мм, в Якутске -230 мм, тип климата Москвы - влажный умеренно континентальный, тип климата Якутска - резко-континентальный. Фактор - удаленность от Атлантики ( Москва - рядом, относительно, конечно , а я Якутск -далеко.
Возникает вопрос, что Якутск находится близко к Тихому океану, а Москва далеко? Дело в том, что в умеренном поясе господствуют ветра западного переноса, то есть воздушные массы перемещаются с запада на восток. Теплые и влажные воздушные массы, сформировавшиеся над Атлантикой, перемещаются над Евразией в данном конкретном случае от Москвы к Якутску, проходя над всем континентом воздушные массы отдают свою влагу в ближайших к Атлантике регионах (Москва) , и далее становятся все суше и холоднее (Якутск). А влажные массы Тихого океана несут свои тепло и влагу к берегам Северной Америки ( на данных широтах, конечно).
