1.Что называется почвой?
Почва-это рыхлый поверхностный слой суши, обладающий плодородием.
2.Каково основное свойство почв?
Важнейшим свойством почвы является плодородие - наличие гумуса (накопленного перегноя) в почве.
Почвы образуются очень медленно. За 100 лет мощность почвы увеличивается всего на 0,5-2 см.
3.Кто является основоположником научного почвоведения?
Докучаев Василий Васильевич - основоположник школы научного почвоведения и географии почв. Создал учение о почве как о самостоятельном природном теле, открыл основные закономерности генезиса и распространения почв
4. Что такое горизонт вымывания и вмывания?
Горизонт вымывания — горизонт в верхней части почвенного профиля, из которого вынесены в более глубокие горизонты или за пределы профиля растворимые вещества и илистые частицы.
Горизонт вмывания — почвенный горизонт, в котором накапливаются вещества, вынесенные из вышележащих горизонтов почвы.
5.Что такое механический состав почвы?
Механический состав почвы – соотношение различных по мо размеру минеральных частиц: от крупных песчинок до мельчайших пылеватых.
6. Какие почвы различают по механическому составу?
Различают: песчаные, супесчаные, суглинистые и глинистые почвы. Преобладание песка – придает почве рыхлость, преобладание глинистых частиц – плотность, плохую проницаемость для воды.
7. Каковы условия почвообразования?
Климат, горные породы, растительность, животный мир, рельеф, грунтовые воды, время, деятельность человека.(подробнее см. таблицу)
8. Какую почву называют структурной?
Почву с диаметром комочков более до 10 мм, называют структурной (в ее порах содержится достаточное количество воздуха и влаги для развития растений и размножения почвенных бактерий)
9. Какую почву называют бесструктурной?
Почва, которая состоит из пылеватых частиц диаметром до 0,05 мм, называется бесструктурной. Просачиваясь, вода превращает такую почву в вязкую массу, лишая ее плодородности.
10. Что такое деградация почв?
Деградация почв – процесс, приводящий к уменьшению продуктивности почв . Деградация почв проявляется в различных формах: например, в таких, как эрозия почв, засоление почв, истощение питательных веществ в почвах, утрата биоразнообразия почв, загрязнение почв, уплотнение почв, вымывание органического вещества, заиление почв и другие.
Машинобудування - цілий комплекс галузей обробної промисловості. Умовно в складі машинобудування світу можна виділити три великі групи, що охоплюють понад 90 % усіх товарів, які випускаються цією галуззю, і є приблизно рівними за вартістю продукції: 1) загальне машинобудування; 2) транспортне машинобудування; 3) електротехніка (включаючи електроніку).
Без машинобудівної продукції існування людства просто неможливе. Машинобудування є головною галуззю промисловості світу. Приблизно 90 % його продукції забезпечують індустріально розвинені країни. Лідерами в цій галузі є США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Росія, Іспанія, Китай, Бразилія. В економічно відсталих країнах частка продукції машинобудування в загальному обсязі обробної промисловості не перевищує 20 %.
Найбільш розгалуженим є загальне машинобудування, що налічує понад 300 різних виробництв. Виробництво цієї досить складної продукції тяжіє в основному до індустріально розвинутих країн і багато у чому визначається наявністю кваліфікованої робочої сили. Наприклад, верстатобудування - приналежність здебільшого "елітних" держав, як-от: Японії, Німеччини, США, Італії, Швейцарії. Особливо виділяється Японія, що масово виробляє висококласну робототехніку, випереджаючи як американських, так і європейських конкурентів.
Аналогічна картина в розміщенн гається у сфері важкого машинобудування, яке виробляє устаткування для окремих галузей індустрії. Таке виробництво найкраще розвинуте насамперед у таких країнах, як США, Японія, Німеччина, Велика Британія.
Відбулися істотні зміни в територіальному розподілі праці між країнами у випуску продукції транспортного машинобудування. Так, колись провідні суднобудівельні держави - Велика Британія, Італія, Нідерланди, США - поступилися лідерством у світовому суднобудуванні Південній Кореї, Японії, Фінляндії, Бразилії. Вагонобудування плавно "переміщається" до середньорозвинутих країн - Індії, Бразилії, Аргентини, Туреччини, Мексики, Ірану, Таїланду, Чилі, Колумбії, а в перші чотири країни - і локомотивобудування. У цих процесах вагому роль відіграла дешевша наймана праця, що використовується у нових країнах.
У сучасних умовах зазнали істотних змін чинники розміщення і автомобільної промисловості. Раніше підприємства автомобільної промисловості явно тяжіли до центрів виробництва металу, гуми, зручних транспортних комунікацій тощо. Завдяки цьому виникли центри, наприклад, у Детройті (США), у Турині (Італія), на острові Хонсю (Японія). Сьогодні спеціалізовані заводи з випуску окремих деталей, вузлів і агрегатів усе частіше виникають там, де є робоча сила і попит.
У виробництві автомобілів тривалий час поперемінно лідирують дві країни - США і Японія. Стабільним обсягом випуску автопродукції відрізняються й деякі інші країни (Франція, Італія, Іспанія, Росія тощо). Утім нині більш правильно говорити не про географію японського, американського або французького автомобілебудування, а про географію економічної діяльності автомобільних ТНК. Адже автобудування давно вже вийшло за рамки державних кордонів. Приблизно половина випущених автомобілів використовується для заміни транспортних засобів, що вибувають з ладу, а половина йде на приріст автопарку. Чверть випуску становлять вантажні автомобілі та автобуси. Щороку у світі випускається 40-45 млн автомобілів.
Найбільш вузьким є "клуб" авіакосмічного машинобудування, де провідні позиції посідають США, Росія, Франція і Велика Британія. На рубежі ХХ-ХХІ ст. очевидне "пожвавлення" проявили також авіакосмічні підприємства Німеччини, Японії та Індії, Китаю. Певні досягнення у галузі аерокосмічної техніки має і Україна. Прості моделі літаків виробляють і в інших країнах.
Розвиток сучасної мікроелектронної промисловості бере свій початок від винайдення транзистора у 1948 р. в американській корпорації "Веll Теlерhоnе laboratories". Транзистор прийшов на зміну вакуумній трубці. На початку 1960-х років з'явилися інтегральні схеми, а на початку 1970-х — мікропроцесори. У цей період у виробництві напівпровідників домінували США. Нині лідирує Японія. У виробництві побутових приладів високі місця посідають Східна і Південно-Східна Азія, а також Бразилія. Розвинена ця галузь і в Європі.
Загалом розміщення світового машинобудування зумовлене багатьма чинниками. У той же час розміщення окремих машинобудівних виробництв слабо підкоряється строгим закономірностям. Так, електроніка не тяжіє ні до джерел сировини чи матеріалів, ні до споживачів. Підприємства цієї галузі нерідко розміщуються "вільно" і все частіше виникають у країнах, що розвиваються, з розрахунку на дешеву працю.
За загальною вартістю продукції машинобудування перше місце міцно посідають США, потім Японія, Німеччина і Китай.
