З благословення царя Олександра I, у липні 1819 року з Кронштадта стартувала перша російська антарктична експедиція. Честь відкрити шостий континент випала мореплавцям: Фаддею Беллінсгаузену і Михайлу Лазарєву.
Двом добре обладнаним кораблям припадала нелегка подорож. Одним з них, шлюпом «Восток», командував Беллінсгаузен, іншим, що називався «Мирний» — Лазарєв. Необхідно було будь–якою ціною просунутися до Південного полюса як можна ближче, «відкриваючи невідомі землі».
Через шість місяців після відплиття, 27 січня 1820 року мореплавці, нарешті, побачили заповітний південний континент. А 28 січня увійшло в історію як дата відкриття Антарктичного материка.
Південний полюс постав перед мореплавцям як товщі льоду, усипані крижаними буграми. Бажаючи переконатися у вірності свого відкриття, Беллінсгаузен тричі намагався підійти до самої землі, кораблі обійшли майже весь материк, але вийти на берег так і не вдалося.
Плавання тривало 751 день. На карту були нанесені 29 нових островів. Експедиція Беллінсгаузена і Лазарєва справедливо вважається однією з найбільш важливих і складних в історії!
Найбільш хвилюючі наукові відкриття були зроблені в 19 і 20 столітті, але дослідження континенту триває і в наші дні.
Гляциология - дослідження стану льоду.
Льодовиковий панцир формувався протягом декількох тисяч років. Завдяки пошаровому аналізу можна з'ясувати кліматичні умови того чи іншого періоду в історії Землі, стан атмосфери, тваринного і рослинного світу. Саме гляциологи - вчені вивчають лід - змогли розкрити, як змінювався клімат Землі з часів льодовикового періоду.
Вивчення рельєфу континенту - за даними вчених крижаний щит в Південній півкулі сформувався набагато раніше, ніж крижані поля в Північному.
Вивчення просторів не зайнятих льодовиком - оазисів.
На цих відкритих ділянках розташовуються наукові станції. Температура оазису вище, ніж оточуючих його льодів. Тому тут затишно почуваються мохи, лишайники, деякі види комах - наприклад, безкрилі мухи, тюлені, чайки ракоподібні.
