На вершині Марафонського перевалу (висота 5 000 м гається атмосферний тиск 940 гПа при температурі – 24,0°С Визначте тиск на рівні моря при температурі -20,0°С.

1.атмосфера,гидросфера, биосфер, литосфера.
2.теплые, холодные течения, круговороты воды.
3.Географической оболочка отличается очень большой сложностью состава и разнообразным состоянием вещества;В географической оболочке сосредоточена жизнь и существует человеческое общество;Все физико-географические процессы в этой оболочке протекают за счет солнечной и внутренней энергии Земли;Все виды энергии поступают вгеографическую оболочку, трансформируются в ней и частично консервируются.
4.закономерное изменение физико-географических процессов, компонентов и комплексов геосистем от экватора к полюсам.
5.СХОДСТВА: 
1. ПТК природных зон и высотных поясов формируются в силу определённого соотношения тепла и влаги: чем холоднее и чем меньше влаги, тем как правило, меньше продуктивность ПТК, меньше плодородие почв. 
2. Каждый высотный пояс имеет свой аналог среди равнинных природных зон. Так, поясу альпийских лугов на равнине соответствует зона лесотундры, а поясу лиственных лесов (например, в горах Кавказа) - соответствующая природная зона в центре Восточно-Европейской равнины. 
3. Широтные и высотные пояса сменяют друг друга в сходной последовательности: от экватора к полюсам и от подножья гор к вершине. Каждые 100 метров подъёма соответствуют 100 километрам в широтном направлении по равнине. Поднялись на 1 км - как будто поехали 1000 км на север (ну или на юг, если это, скажем, Анды) . 

РАЗЛИЧИЯ: 
1. Широтная зональность возникает на равнинах в силу уменьшения суммарной солнечной радиации, а высотная поясность - в горах по причине понижения температуры в тропосфере при подъёме. На каждый километр подъёма температура понижается на 6 градусов. 
2. Природные зоны гораздо больше по площади. Кроме того, высотные пояса часто представлены отдельными фрагментами, не образуя сплошного покрова территории.
6.мое мнение чтобы хорошо ориентироваться

Ця природна зона своєрідна й неповторна. Тут практично немає лір року: взимку й улітку температура повітря однакова й становить приблизно +24 °С. За рік випадає більше 2 000 мм опадів. Дощі ллють щодня, зазвичай по обіді. Вода й тепло створюють ідеальні умови для розвитку всього живого, тому тут ростуть вологі екваторіальні дощові ліси — гілеї (від грецького «хіле» — ліс). Екваторіальний ліс має дві характерні риси, що відрізняють його від нашого лісу: цей ліс вічнозелений та багатоярусний. Вічнозеленим ліс є через те, що рослини ніколи одночасно І повністю не скидають листя. Тепла й волога протягом року погода дозволяє листку триматися на пагоні 2-3 роки. Листки, звісно, міняються, але по черзі. ГІлки дерев нижнього ярусу настільки густо переплітаються, що через них не видно крон дерев верхнього ярусу. Біля самої поверхні землі панує суцільний морок. Сюди досягає лише 1/120 частка сонячного світла. Тому трави зовсім немає. Замість неї із землі піднімаються ліани — рослини з гнучким та довгим (близько 300 м) стеблом, які обвивають стовбури дерев і тягнуть до світла своє листя