Велика природна зона в Африці, яка розташована безпосередньо на південь від Сахари, має назву Сахель. У перекладі з арабської це слово означає «берег» — південний «берег» (край) найбільшої пустелі світу. Він простягається на майже 4000 км вузькою (близько 400 км) смугою від Атлантичного океану до Червоного моря. Сахель — це зона напівпустель і пустельних саван, що переходить на півдні до типових саван. Середня річна температура тут тримається на рівні 27-29°С і майже не змінюється за місяцями, а пори року та сільськогосподарські сезони розрізняють за кількістю опадів.
пасовищ. Перевипас став призводити до швидкого їх витоптування, і піщані грунти часто перетворювались на піски.
Але значна частина «провини» лежить і на хліборобах, які не лише стали розорювати землі в південній частині Сахель, які раніше служили зимовими пасовищами для кочівників, а й почали просуватися в північну, більш посушливу її частину, до їх літніх пасовищ. У результаті між кочівниками та землеробами розгорнулася справжня боротьба за джерела водопостачання.
Как люди открывали Землю
Знания о природе Земли, населении и его хозяйственной деятельности накапливались тысячелетиями. Географическими знаниями владели народы древнего мира. Около 596—594 гг. до н. э. финикийские мореплаватели совершили плавание вокруг Африки. В истории географии выделяют несколько периодов познания человеком своей планеты. В античном мире великие мыслители Древней Греции (Геродот, Страбон, Аристотель, Эратосфен, Птолемей и др.) пытались создать первые теории о происхождении и строении окружающего мира, измерили окружность Земли, определили ее форму, составили первые географические описания. В раннем средневековье стала развиваться картография, были изобретены навигационные приборы, совершенствовалось судостроение, что позволило осваивать морские просторы. В IX в. норманны начали плавать в северной Атлантике, а новгородцы вышли к Ледовитому океану. Путешествия Марко Поло и Афанасия Никитина расширили географические знания европейцев о мире.
