Задача 1
Температура воздуха равна +5 °С, содержание водяного пара в нем 6,1 г/м3. Какова относительная влажность данного воздуха, если максимально возможное содержание водяного пара при такой температуре составляет 6,8 г/м3? Полученный результат округлите до целого числа.
Составляем пропорцию
6,8 г/м³ -100%
6,1 г/м³-Х
Х=6,1х100:6,8
Х=89,7 или 90%
ответ:относительная влажность данного воздуха 90%.
Задача 2
Атмосферное давление на вершине горы в точке, обозначенной на рисунке буквой А, составляет 690 мм рт.ст. Определите относительную высоту точки А (в метрах), если известно, что атмосферное давление в точке Б у подножия горы составляет 750 мм, а также, что атмосферное давление понижается на 10 мм на каждые 100 м подъема. ответ запишите в виде числа.
Сначала находим разницу в давлении у подножия и на вершине горы
750-690=60 мм.рт.ст.
Зная, что атмосферное давление понижается на 10 мм на каждые 100 м подъема, находим высоту горы
60х10=600 м
ответ:относительная высота точки А равна 600 м.
Задача 3
При подъёме в тропосфере температура воздуха понижается в среднем на 0,6 ºС через каждые 100 м. Определите, какая температура будет на вершине горы А с абсолютной высотой 4000 м, если у её подножия температура составляет 10 ºС. ответ запишите в виде числа.
Известно, что температура воздуха понижается в среднем на 0,6 ºС через каждые 100 м или на 6 ºС на 1 км.
а у нас дано 4000 м или 4 км,
значит температура понизится на
4х6=24ºС
У подножия горы температура составляет 10 ºС, значит разница в температуре будет
10-24=-14ºС
ответ:на вершине горы А температура равна -14ºС.
Задача 4
При подъёме в тропосфере температура воздуха понижается в среднем на 0,6 ºС через каждые 100 м. Определите, какова будет абсолютная высота вершины, если у её подножия температура составляет 30 ºС,а на вершине -18°С. ответ запишите в метрах.
Известно, что температура воздуха понижается в среднем на 0,6 ºС через каждые 100 м или на 6 ºС на 1 км.
Находим разницу температур у подножия и на вершине горы
30+18=48ºС
Теперь находим абсолютную высоту горы
48:6=8 км.
ответ:абсолютная высота горы равна 8 км.
Задача 5
Определите, какое атмосферное давление будет на вершине горы, обозначенной на рисунке буквой А, если у подножия горы его значение составляет 750 мм рт.ст., и известно, что атмосферное давление понижается на 10 мм на каждые 100 м. ответ запишите в виде числа.
Рисунок к этой задаче дан ниже в приложении.
У нас известно, что атмосферное давление понижается на 10 мм.рт.ст. на каждые 100 м
А у нас высота горы 400 м.
Значит 400х10:100=40 мм.рт.ст.
У подножия горы давление 750 мм.рт.ст.,значит на вершине оно будет
750-40=710 мм.рт.ст.
ответ:на вершине горы атмосферное давление будет 710 мм.рт.ст.
Мусонні повітряні течії, як і всі прояви загальної циркуляції атмосфери, обумовлені розташуванням і взаємодією областей низького й високого атмосферного тиску (циклонів й антициклонів). Специфіка полягає в тому, що при мусонах взаємне розташування цих областей зберігається тривалий час (протягом цілого сезону року), порушення цього розташування відповідають перебоям мусону. В тих районах Землі, де циклони й антициклони характеризуються швидким переміщенням і частою зміною, мусони не виникають. Вертикальна потужність мусонних течій у тропіках становить улітку 5-7 км, узимку — 2-4 км, вище гається загальний перенос повітря, властивий відповідним широтам (східний — у тропіках, західний — у більш високих широтах).
Основною причиною мусону є сезонні переміщення областей атмосферного тиску й вітру, пов'язані зі змінами в надходженні сонячної радіації й, як наслідок цього, — з розходженнями теплового режиму на поверхні Землі. Від січня до липня області зниженого атмосферного тиску поблизу екватора й полюсів, а також дві зони субтропічних антициклонів у кожній півкулі зміщаються до півночі, а від липня до січня — до півдня. Разом із цими планетарними зонами атмосферного тиску переміщаються й пов'язані з ними зони вітрів, що також мають глобальні розміри, — екваторіальна зона західних вітрів, східні переноси в тропіках (пасати), західні вітри помірних широт. Мусони гаються в тих місцях Землі, які протягом одного із сезонів розташовані усередині однієї такої зони, а в протилежний сезон року — усередині сусідньої й де, крім того, режим вітру протягом сезону досить стійкий. Таким чином, розподіл мусонів загалом обумовлений законами географічної зональності.
Інша причина утворення мусонів — нерівномірне нагрівання (і охолодження) моря й великих масивів суші. Наприклад, над територією Азії взимку є тенденція до більшої повторюваності антициклонів, а влітку — циклонів, на противагу водам, що примикають, океанів. Завдяки наявності величезного материка на півночі екваторіальні західні вітри в басейні Індійського океану влітку проникають далеко в Південну Азію, формуючи літній південно-західний мусон Узимку ці вітри поступаються місцем північно-східному пасату (зимовому мусону). У позатропічних широтах, завдяки стійким зимовим антициклонам і літнім циклонам над Азією, мусони гаються й на Далекому Сході Росії (літній — південний і південно-східний, зимовий — північний і північно-західний) і на північній окраїні Євразії (улітку перевага північно-східного, узимку — південного й південно-західного вітрів).:
Объяснение:
